Ув’язнені техаських в’язниць більше не повинні будуть переживати пекельну спеку без можливості нормально охолодитися. Федеральний суд зобов’язав штат обладнати кондиціонерами всі тюремні приміщення. На виконання рішення влада отримала час до кінця 2029 року.

Для десятків тисяч людей, які перебувають за ґратами в Техасі, це рішення може стати одним із найважливіших за останні роки.

Причина проста: літня спека в місцевих в’язницях давно стала не просто питанням дискомфорту, а проблемою життя і смерті.

У багатьох установах ув’язнені проводили спекотні місяці практично без кондиціонування. Коли температура на вулиці наближалася до екстремальних показників, бетонні корпуси перетворювалися на розпечені камери.

За словами ув’язнених, у таких умовах люди втрачали свідомість, страждали від зневоднення та перегріву, а деякі намагалися врятуватися від спеки буквально будь-яким доступним способом.

Серед таких способів, за свідченнями в суді, було навіть обливання себе водою з туалету.

І саме ця деталь стала одним із найбільш промовистих свідчень того, до яких умов доводила людей спека за ґратами.

У тюремній системі Техасу перебувають близько 90 тисяч ув’язнених.

Для багатьох із них проблема високої температури не є короткочасною надзвичайною ситуацією. Вона повторюється практично щоліта.

Техас — один із найспекотніших штатів США. У літні місяці температура тут регулярно перевищує 35–40 градусів за Цельсієм, а під час хвиль спеки показники можуть бути ще вищими.

Однак проблема полягає не лише в температурі на вулиці.

Тюремні корпуси, побудовані з бетону та інших матеріалів, здатних накопичувати тепло, можуть залишатися розпеченими протягом тривалого часу. Вентиляція не завжди здатна забезпечити прийнятні умови, а відсутність повноцінного кондиціонування лише погіршує ситуацію.

Для людини, яка перебуває у звичайній квартирі чи будинку, спека означає можливість увімкнути кондиціонер, відкрити вікно, прийняти холодний душ або просто вийти на вулицю.

Для ув’язненого вибір значно менший.

Він не може просто залишити камеру.

Саме свідчення ув’язнених стали одним із ключових елементів судового розгляду.

Люди розповідали, що через високу температуру їм ставало настільки погано, що вони втрачали свідомість.

Іноді єдиним доступним способом хоча б тимчасово знизити температуру тіла була вода.

Але в умовах тюрми навіть звичайна вода може перетворитися на питання виживання.

За словами свідків, ув’язнені використовували воду з туалетів, обливаючи нею своє тіло, щоб хоч трохи охолодитися.

Ця картина особливо контрастує з тим, що відбувається за стінами в’язниці.

Поки більшість людей у спекотні дні шукають прохолодне приміщення, вмикають кондиціонер або вентилятор, люди за ґратами фактично залишалися сам на сам із температурою, яку не могли контролювати.

Позов до штату подали правозахисні організації спільно з ув’язненими та їхніми представниками.

У центрі справи було питання: чи може держава утримувати людину в умовах, які становлять серйозну загрозу її здоров’ю та життю?

Федеральний суддя в Остіні дійшов висновку, що нинішні умови утримання порушують Восьму поправку до Конституції США.

Ця поправка забороняє жорстокі та незвичайні покарання.

Суддя окремо наголосив, що описані умови не можна вважати гуманними.

І це принциповий момент.

Суд фактично поставив межу між позбавленням волі як покаранням і додатковими стражданнями, яких держава не має права створювати для людини.

Людину можуть позбавити свободи.

Але це не означає, що її можна позбавляти базових умов, необхідних для збереження життя та здоров’я.

Відповідно до судового рішення, тюремна система Техасу повинна повністю обладнати відповідні приміщення кондиціонуванням до кінця 2029 року.

Водночас це не означає, що роботи можуть просто відкласти до останнього року.

Тюремне відомство зобов’язане кожні шість місяців звітувати суду про те, як просуваються планування, фінансування та встановлення систем охолодження.

Тобто суд залишив за собою можливість контролювати виконання рішення.

Для штату це означає масштабну інженерну та фінансову програму.

Обладнати кондиціонерами величезну кількість тюремних корпусів — надзвичайно дорого.

За оцінками, які наводить The Texas Tribune, загальна вартість реконструкції може становити до 1,5 мільярда доларів.

Ідеться не про встановлення кількох побутових кондиціонерів.

Тюремна система Техасу налічує понад 310 установ утримання під вартою. У багатьох із них необхідно модернізувати електричні мережі, вентиляцію та інші інженерні системи, щоб вони могли працювати з потужним обладнанням.

Тобто перед штатом стоїть фактично масштабний інфраструктурний проєкт.

І тепер владі доведеться відповідати не лише на питання, скільки це коштуватиме, а й на значно простіше питання:

скільки коштує людське життя?

Історія техаських в’язниць порушує значно ширшу проблему — ставлення держави до людей, позбавлених волі.

В’язниця сама по собі є місцем, де людина втрачає значну частину контролю над власним життям. Вона не може самостійно обирати місце проживання, температуру в приміщенні, режим дня чи навіть у багатьох випадках вільно отримувати доступ до медичної допомоги.

Саме тому відповідальність за базові умови життя лежить на державі.

Якщо людина перебуває за ґратами, держава фактично контролює її середовище існування.

І якщо це середовище стає небезпечним для життя, відповідальність уже неможливо перекласти на самого ув’язненого.

Суть судового рішення можна звести до одного принципу: позбавлення волі не повинно автоматично означати позбавлення права на безпечні умови життя.

Ув’язнена людина вже покарана самим фактом перебування за ґратами.

Держава може обмежити її свободу пересування. Але вона не отримує необмеженого права створювати додаткові страждання.

Історія Техасу показує, наскільки далеко може зайти проблема, якщо її роками сприймати як звичайну особливість тюремного життя.

Спека, яка для когось є просто незручністю, за певних умов стає смертельно небезпечною.

А коли людина змушена використовувати воду з туалету, щоб хоча б тимчасово охолодити власне тіло, питання вже давно перестає бути про комфорт.

Це питання людської гідності.

Тепер Техас має майже три роки, щоб змінити систему.

До кінця 2029 року кондиціонери повинні з’явитися там, де їх роками не було.

І це рішення стало нагадуванням про просту річ: за ґратами людина може бути позбавлена свободи, але не повинна бути позбавлена права залишатися людиною.