Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн опинилася в епіцентрі безпрецедентного скандалу. Брюссельські бюрократи вперто відмовляються розкривати фінансову звітність щодо допомоги сектору Газа, прикриваючись бюрократичними відмовками. Поки Єврокомісія рахує «непідйомні» обсяги документів, скептики та депутати Європарламенту висувають жахливе припущення: кошти європейських платників податків могли опосередковано фінансувати терористів ХАМАСу, чиїми руками було вчинено найкривавіший злочин проти євреїв з часів Голокосту.
Депутат Європарламенту Моріц Кёрнер та голова бюджетного комітету Йохан Ван Овертвелдт поставили Брюсселю ультиматум: розкрити повну документацію щодо банківських переказів до сектору Газа до 10 липня. Відповідь Єврокомісії, підписана генеральним секретарем Ільзе Юхансоне, стала квінтесенцією чиновницького цинізму.
Замість того, щоб надати вичерпну звітність, Комісія заявила про «непомірний обсяг роботи». Мовляв, перевірка 400 000 сторінок потребуватиме від одного чиновника майже 29 років праці. Цей аргумент виглядає не просто як бюрократична пастка — це відверта зневага до принципів підзвітності.
Чи не забагато свободи взяла на себе Урсула фон дер Ляєн? Коли йдеться про мільярдні транші, «технічні труднощі» виглядають як зручна ширма для приховування системних провалів. Європарламент, який є органом демократичного контролю, фактично змушений просити дозволу у Комісії на виконання своїх прямих обов’язків. Це свідчить про глибоку кризу інституційної демократії в самому серці ЄС.
З 2006 по 2023 рік палестинцям було перераховано майже 6 мільярдів євро. Єврокомісія впевнено заявляє, що «жоден цент» не дістався терористам. Проте в офіційних відповідях на парламентські запити визнає: простежити кінцевого отримувача коштів у Газі вони просто не здатні.
Особливе обурення викликає той факт, що після звірств 7 жовтня 2023 року Комісія провела «внутрішню перевірку», яка, очікувано, не виявила порушень. Щоправда, від аудиту чомусь завбачливо виключили гуманітарну допомогу обсягом 1,25 млрд євро.
Скептики наголошують: за роки панування в Газі ХАМАС вибудував досконалу систему поборів. За різними даними, терористи утримували до 30% з соціальних виплат, фінансованих європейцями, і активно конвертували гуманітарні вантажі у готівку для закупівлі зброї.
Проблематика не обмежується лише Газою. На Західному березі ситуація не менш тривожна. Фінансовані Євросоюзом шкільні підручники, що системно розпалюють ненависть до Ізраїлю, стали вже сумною нормою. А те, що адміністрація Махмуда Аббаса, який не має жодної демократичної легітимності з 2009 року, продовжує виплачувати «пенсії» терористам та їхнім сім’ям, підживлює легітимне питання: навіщо ЄС фінансує режим, який підтримує вбивць?
Брюссель намагається перевести дискурс у площину технічних процедур, пропонуючи депутатам «привілейований доступ» замість публічної прозорості. Але Моріц Кёрнер наполягає на публічності. Позиція Комісії щодо того, що запит депутата є «незрозуміло дорогим для платників податків», виглядає як знущання, враховуючи мільярдні суми, які, за підозрами, були «освоєні» терористами.
Чи наважиться Урсула фон дер Ляєн розкрити карти, чи Брюссель і далі гратиме в «хованки» з парламентським контролем? Якщо сторони не домовляться, наступним майданчиком для дискусії стане Європейський суд. Але навіть якщо документи будуть відкриті, залишається головне питання: чи зможе Єврокомісія виправдатися за роки безконтрольного фінансування, яке, ймовірно, лягло в основу інфраструктури терору, що змінила хід історії на Близькому Сході?
На вашу думку, чи повинна Єврокомісія автоматично зупинити фінансування будь-яких програм у регіоні до повного завершення міжнародного аудиту?