У драматичному повороті, який стався буквально за лічені години до голосування про кримінальну відповідальність, колишній президент США Білл Клінтон і його дружина, ексдержсекретар Хілларі Клінтон, погодилися дати свідчення перед Комітетом Палати представників з нагляду та урядової реформи (House Oversight Committee) у рамках розслідування злочинів Джеффрі Епштейна та Гіслен Максвелл.
Про це 3 лютого 2026 року офіційно оголосив голова комітету республіканець Джеймс Комер (R-KY): «Клінтони здалися. Вони з’являться для зафіксованих на відео допитів під присягою».
- Хілларі Клінтон свідчитиме 26 лютого 2026 року.
- Білл Клінтон — 27 лютого 2026 року.
Це рішення зняло з порядку денного заплановане голосування про контемпт Конгресу (contempt of Congress), яке могло б призвести до кримінального переслідування, штрафів до $100 000 і до 1 року ув’язнення для кожного з подружжя.
- Липень–серпень 2025: Комітет видає субпоени (під присягою) Клінтонам та іншим високопосадовцям (колишнім генпрокурорам, директорам ФБР тощо) для свідчень про можливе неналежне розслідування злочинів Епштейна федеральними органами.
- Клінтони спочатку відмовляються від особистої явки: адвокати стверджують, що вони вже добровільно надали всю інформацію, а розслідування — це «політична помста» республіканців, які намагаються відвернути увагу від зв’язків Дональда Трампа з Епштейном.
- Січень 2026: Комітет голосує за рекомендацію про contempt, справа йде на розгляд Палати.
- 2–3 лютого 2026: Після ультиматуму Комера (до полудня 3 лютого підписати угоду або голосування відбудеться) Клінтони здаються. Їхній представник Ангел Уренья в X написав: «Вони з’являться. Розраховують створити прецедент, який застосовуватиметься до всіх».
Це буде перший випадок, коли колишній президент США дає свідчення перед комітетом Конгресу з 1983 року (тоді це робив Джеральд Форд).
Президент Дональд Трамп неодноразово звинувачував Клінтонів у значно тісніших зв’язках з Епштейном, ніж у нього самого. Він ініціював масове розсекречування мільйонів сторінок документів DOJ (січень 2026), де згадуються обидва політики, але жодних доведених злочинів щодо Трампа чи Клінтона не виявлено.
- Білл Клінтон літав на літаку Епштейна кілька разів у 2000-х (після президентства), відвідував його події, але заперечує знання про злочини.
- Хілларі Клінтон стверджує: ніяких суттєвих контактів, ніколи не літала на острові чи літаку Епштейна.
- Трамп: дружба з Епштейном у 90-х–початку 2000-х, але розірвав зв’язки після скандалу; згадується в документах понад 1000 разів (переважно нейтрально або як свідчення жертв), але без доказів злочинів.
Демократи вже попередили: якщо республіканці «полюють» на Клінтонів, то після зміни більшості вони викличуть Трампа під присягу.
- Для Клінтонів: уникнення кримінальної справи, але публічний допит під присягою — це ризик нових скандалів і мемів.
- Для республіканців: перемога Комера, можливість задавати незручні питання під камери (хоча формат — закритий допит, а не відкрите слухання, як просили Клінтони).
- Для Трампа: тимчасове відволікання уваги від власних згадок в епштейн-файлах.
- Для суспільства: черговий виток інтересу до «списку Епштейна», де фігурують десятки знаменитостей, політиків і мільярдерів. Проте ключове питання залишається відкритим: чому ніхто з високопоставлених осіб досі не притягнутий до відповідальності за співучасть чи приховування?
Ця історія — класичний приклад, як справа Епштейна перетворилася на зброю в руках обох партій. Поки політики змагаються за «чиї зв’язки гірші», жертви Епштейна та Максвелл досі чекають справедливості. 26–27 лютого 2026 року стануть днями, коли Америка (і весь світ) прикипне до екрану — навіть якщо більшість деталей залишиться за зачиненими дверима.