Де смартфони та розумні пристрої стали продовженням нашого повсякденного життя, ідея, що ваш гаджет може таємно прослуховувати інтимні розмови про фінанси, здоров’я чи роботу, звучить як сюжет антиутопії. Але для мільйонів користувачів Google це стала реальністю. 23 січня 2026 року компанія Alphabet (материнська структура Google) погодилася виплатити 68 мільйонів доларів для врегулювання колективного позову, в якому її звинувачують у незаконному записі приватних розмов через голосового асистента Google Assistant. Ця угода, подана до федерального суду в Сан-Хосе (Каліфорнія), чекає на схвалення судді Бет Лабсон Фрімен – тієї самої, яка роками веде цю справу.
Позивачі стверджують: Google Assistant активувався не лише за командами “Hey Google” чи “OK Google”, а й через так звані “false accepts” – помилкові спрацьовування, коли пристрій сприймав випадкові звуки чи слова як сигнал до запису. Результат? Приватні розмови про фінансові питання, особисті рішення, працевлаштування чи навіть медичні проблеми потрапляли на сервери Google, а потім – нібито – використовувалися для таргетованої реклами. Користувачі скаржилися: після розмови про певний продукт чи послугу, яку вони ніколи не шукали в Google, їм починали “підсовувати” відповідну рекламу. Це не просто технічна помилка – це системне порушення приватності, яке тривало роками.
Google, звісно, заперечує будь-яку провину. Компанія стверджує, що запис відбувається лише за явної активації, а угода – це лише спосіб уникнути “ризику, витрат і невизначеності судового процесу”. Але давайте будемо відвертими: це класична тактика Big Tech. Замість визнати проблему та радикально її виправити, компанії платять відносно скромні суми (для корпорації з капіталізацією в трильйони доларів 68 мільйонів – це дріб’язок) і продовжують бізнес як завжди. Жодних змін у політиці приватності, жодних вибачень, жодного визнання, що мільйони людей стали жертвами корпоративної жадібності до даних.
Якщо угоду схвалять, 68 мільйонів підуть у спеціальний фонд. З нього сплатять:
- Претензії користувачів (до трьох пристроїв на людину);
- Гонорари адвокатам (до третини суми – тобто близько 22,7 мільйона доларів, що типово для таких справ);
- Інші судові витрати.
Реальна виплата на одного позивача залежатиме від кількості заявок і може виявитися символічною – кілька доларів чи десятків на пристрій. Порівняйте з аналогічним позовом проти Apple: там за схожі звинувачення щодо Siri компанія виплатила 95 мільйонів доларів, і користувачі отримують від 8 до 40 доларів на людину (виплати вже йдуть у січні 2026 року). Для tech-гігантів це не покарання, а просто “вартість ведення бізнесу”.
Історія скандалу: не перша і не остання
Цей позов тягнеться з 2019 року, коли бельгійські журналісти VRT NWS викрили, що Google наймає підрядників для прослуховування записів з асистента – нібито для “поліпшення” алгоритмів. Серед тисяч аудіофайлів були інтимні розмови, дитячі голоси, навіть медичні діагнози. Тоді Google тимчасово призупинив практику, але скандал не вщух.
У 2021 році суддя Фрімен відмовила Google у клопотанні про відхилення позову, заявивши, що користувачі мали “розумне очікування приватності”. Позов охоплює період з 18 травня 2016 року – час, коли Google Assistant став масовим.
Це не ізольований випадок. Big Tech роками монетизує нашу приватність:
- Apple щойно виплатила 95 мільйонів за “прослуховування” через Siri.
- Google має історію штрафів: від мільярдних у Європі за GDPR до недавніх угод у США.
- Amazon з Alexa та Meta з голосовими функціями теж стикалися з подібними звинуваченнями.
Проблема глибша: голосові асистенти – це “чорні скриньки”, які постійно “слухають” у фоновому режимі, чекаючи на wake word. Навіть якщо помилкові активації рідкісні, для мільярдів користувачів це мільйони порушень.
У епоху AI, коли Google переходить на Gemini, а голосові технології стають ще інвазивнішими, такі угоди – це не перемога, а капітуляція. Компанії платять копійки, адвокати забирають левову частку, а користувачі отримують ілюзію справедливості. Регулятори (як у ЄС з GDPR) накладають серйозніші штрафи, але в США система колективних позовів часто грає на руку корпораціям.
Питання до Google: чи достатньо 68 мільйонів, щоб компенсувати втрату довіри? Чи змінить компанія політику, щоб уникнути “false accepts”? Поки що відповідь – ні. Компанія навіть не прокоментувала угоду для преси.
Для користувачів порада проста: вимкніть голосового асистента, якщо не користуєтеся ним активно. Перевірте налаштування приватності. І пам’ятайте: зручність часто коштує вашої приватності.
Цей випадок – чергове нагадування: у світі Big Tech ми не клієнти, а продукт. Дані – нова нафта, а ми – родовища, які експлуатують без нашого повного відома.
Ален Шертер, незалежний журналіст (за мотивами матеріалів CBS News, Reuters, The Guardian)