Французьке правосуддя нарешті поставило крапку в багаторічній кампанії онлайн-травлі проти першої леді Бріжит Макрон. Суд визнав винними 10 осіб – вісім чоловіків і дві жінки віком від 41 до 65 років – у кібербулінгу через поширення абсурдних і злісних фейків про її стать та сексуальність. Ці “теорії змови” стверджували, що Бріжит Макрон нібито народилася чоловіком під ім’ям Жан-Мішель Троньє (насправді це ім’я її брата), а 24-річна різниця у віці з президентом Емманюелем Макроном – доказ “педофілії”.
Покарання, хоч і не надто суворе, стало символічним ударом по культурі безкарності в інтернеті: від обов’язкових курсів з протидії кібербулінгу до умовних тюремних термінів до 8 місяців. Усі підсудні також зобов’язані пройти тренінги з обізнаності про онлайн-насильство, а деякі отримали заборону на використання соцмереж. Один з ключових фігурантів, 41-річний Aurélien Poirson-Atlan (відомий у мережі як Zoé Sagan), чий акаунт на X був заблокований ще 2024 року, дістав 8 місяців умовно. Інші – від вчителя, який вибачився, до галериста та “духовного медіума” – намагалися виправдовуватися “гумором” чи “сатирою”, але суд відкинув ці аргументи як цинічні.
Бріжит Макрон не з’явилася на процесі (він тривав два дні в жовтні 2025-го), але її донька Тіфен Озьєр свідчила про руйнівний вплив травлі на здоров’я матері та всю родину, включно з онуками. “Вона не може ігнорувати ці жахливі речі”, – сказала донька. Адвокат першої леді Жан Енночі наголосив: важливі не стільки терміни, скільки превентивні заходи – тренінги та блокування акаунтів.
Ця справа – не просто захист однієї жінки. Це сигнал усім: трансфобні фейки, сексистські наклепи та конспірологія, що маскуються під “свободу слова”, мають наслідки. Румор про “трансгендерність” Бріжит Макрон циркулює з 2017 року, з часів першої перемоги Емманюеля на виборах, і набула вірусності завдяки ультраправим та конспірологам, аж до США, де її підхопила інфлюенсерка Кендіс Оуенс (проти якої Макрони вже подали позов про наклеп).
Суд назвав коментарі підсудних “особливо принизливими, образливими та злісними”, а їхній кумулятивний ефект – “серйозною моральною шкодою”. І це правда: такі “жарти” не просто ображають – вони отруюють суспільний дискурс, розпалюють ненависть до ЛГБТ+ спільноти та підривають довіру до реальності.
Франція показала приклад: держава може захищати своїх громадян від цифрового лінчу. В епоху, коли фейки поширюються швидше за правду, цей вирок – перемога здорового глузду над токсичним тролінгом. Бріжит Макрон заявила, що подала позов, аби “показати приклад” у боротьбі з онлайн-цькуванням. І вона це зробила. Питання тепер до решти світу: чи вистачить сміливості наслідувати? Бо поки конспірологи ховаються за екранами, справжні жертви платять здоров’ям і гідністю. Час закінчити епоху безкарності.
Фото: Wikipedia