Warning: A non-numeric value encountered in /home/zmitest/nn.in.ua/www/wp-content/themes/peflican/inc/theme-function/theme-function.php on line 148
Статті

На порозі соціального бунту з “політичними наслідками”

Ні Порошенко, ні Яценюк, видається, не розуміють, що цейтнот наближається, що лише гарними словами людей не прогодуєш.

Авторитетні європейські політики вже вголос говорять про “соціальну кризу в Україні, що матиме політичні наслідки”

“Україна балансує на межi державного банкрутства, економiка перебуває у вiльному падiннi, безробiття – на рекордному рiвнi. Поліпшення не видно – хто iнвестуватиме за наведених обставин в Україну?”

Цi слова належать колишньому заступнику голови Єврокомiсiї Гюнтеру Ферхойгену, на думку котрого в Українi “є всi iнгредiєнти для складної соцiальної кризи, яка не залишиться без полiтичних наслiдкiв”.

Майже у той же час “голос Кремля” Володимир Жириновський на прес-конференції у Москві безапеляційно заявив, що ситуація в Україні буде вирішена 2016 року, “коли приймуть рішення”.

Як бачать “рішення для України” – це через день пояснив Володимир Путін, заявивши, що ситуація в Україні “скоро зміниться” і “Україна будуватиме майбутнє разом із Росією”.

Чи готовi українські політики зламати сценарій, який прагне реалізувати Москва? Чи розуміють вони, що бідні й зневірені люди – це страшніше, аніж велика російська армія?

Про це – у розмовi газети “Експрес” з полiтекспертами Олегом Миколайчуком, Анатолiєм Сорокiним та Юрiєм Куликом.

— Якi кризовi iнгредiєнти вже визріли, що їх мав на увазi авторитетний європейський політик?
О. Миколайчук: — Їх чимало. Цiни, що злетiли в момент обвалу курсу гривнi, так i не повернулися до торішніх показникiв, зрiсши на 100 – 300%. На них наклалося рiзке, у 2 – 4 рази, подорожчання в Українi електроенергiї, газу, послуг ЖКГ. Навiть урядовi експерти визнають, що, за пiдсумками року, iнфляцiя становитиме понад 50% – це найвищий показник з 1996-го. Якщо в 2013 роцi прожитковий мiнiмум – 1200 гривень – дорiвнював 150 доларам, то тепер – 50. Середня ж зарплата впала з 408 доларiв до 177. Такi цифри – класичнi ознаки не лише економiчної, а й глибокої соцiальної кризи.

А. Сорокiн: — Так, прогнози невеселi: захiднi аналiтики констатують, що падiння українського ВВП до кiнця року може тривати. Україна падає вже 38 місяць поспіль. Зауважте, війна триває лише половину цього часу. I, найприкрiше, усе свідчить, що дна в цих тривожних процесах ми ще не досягли. Тобто, економiчна криза поглиблюватиметься й далi. Що це означатиме для простих українцiв, напевно, пояснювати не треба – мiльйони безробiтних та загальне зубожiння. Пiк кризи може припасти на середину зими. Вiдповiдно, саме в цей перiод можлива й радикалiзацiя суспiльних настроїв, що здатне призвести до масштабних соцiальних виступiв.

— На початку 90-х ми вже побували у схожiй ситуацiї – пенсія була 2 долари, але і її не платили. Проте соцiальних бунтiв у той час не було. А чому нині має бути по-іншому?

Ю. Кулик: — Люди змінилися, вони навчилися протестувати, реагувати на несправедливість. А приводів для цього вистачає. Рiч у тiм, що у влади є серйознi проблеми з кредитом довiри людей. Що з того, що у кабiнетi генпрокурора висить картина “Небесна сотня”, коли “дiамантових” прокурорiв та iнших хабарникiв вiдпускають на волю? Що з того, що Президент закликає жити по-новому й водночас робить свого сина депутатом, а кума – мiнiстром? Так, когось уже люстрували, але якiсних змiн суспiльство не вiдчуває i в добрi намiри уряду не вiрить. Тож i затягувати паски лише задля того, аби вдовольнити корупцiйнi апетити чиновникiв, воно навряд чи ще довго погоджуватиметься.

О. Миколайчук: — Так, влада закликає людей економити на всьому, але сама не бажає дотримуватися цих гасел. Влада не розумiє, що революцiйна солiдарнiсть – явище тимчасове, на вiдмiну вiд соцiальної нерiвностi. А тут у нас справжня катастрофа. Розрив мiж доходами найбагатших i найбiднiших нинi наближається до показника 40 до 1 – за мiжнародної норми 5 до 1. Тому заклики уряду затягувати паски рiзні прошарки населення сприймають кардинально по-рiзному.

А. Сорокiн: — Це, до речi, пiдтверджує i соцiологiя. Уже на початку цього року, як свiдчать опитування, до участi в протестних акцiях був готовий 21% громадян. Притім головними чинниками було названо падiння рiвня життя та рiзке пiдвищення цiн. Майже 35% громадян уже тодi вважали своє життя нестерпним. Наразi нема пiдстав стверджувати, що цi цифри зменшуватимуться: новi тарифи на комуналку навряд чи когось заспокоять. Не вийде задобрити народ i якимись подачками – у країнi нинi ресурсiв майже немає. Не врятує владу навiть звичний для неї популiзм: коли людинi нiчого їсти, вiн швидше матиме зворотний ефект. Ось чому пiдстав для соцiальних заворушень нинi бiльш нiж достатньо.

— Такi виступи можуть вiдбуватися стихiйно, чи їх хтось повинен органiзувати?

Ю. Кулик: — Поштовхом для широких вуличних акцiй може бути що завгодно: вiд протестiв обдурених банкiвських вкладникiв до виступiв проти ще одного пiдвищення цiн на проїзд у транспортi та основнi продукти харчування. Особливо пожежонебезпечними у цьому контекстi є пiвденнi та схiднi регiони країни, якi й без того нiколи не вирiзнялися суспiльною стабiльнiстю.

О. Миколайчук: — Так, там чимало великих промислових пiдприємств, якi вже зiштовхнулися з обвалом замовлень i нинi перебувають у жорсткiй стагнацiї. Особливо критичною є ситуацiя на заводах авiапрому, металургiї та машинобудування. Саме там може за короткий час визрiти потужний протестний потенцiал, що обчислюватиметься десятками тисяч звiльнених працiвникiв та членiв їхнiх сiмей, котрим втрачати буде нiчого.

— I хто мiг би очолити цей протест?

Ю. Кулик: — Теоретично це може бути будь-хто – можливо, навіть із чинних політиків. Однак я переконаний, що вони матимуть можливiсть долучитися до протестiв лише на їх початковiй стадiї, а потiм з’являться новi лiдери. Адже такi потрясiння здебiльшого виносять на гребiнь людей невiдомих.

О. Миколайчук: — У такiй ситуацiї справді новi лiдери виникатимуть не з перетасованого набору київського полiтикуму, як це було на Майданi, а буквально нiзвiдки – голови трудових колективiв, простi активiсти з вулицi, регiональнi полiтики тощо. До речi, сьогоднi вже є зародки полiтичних суб’єктiв, контрсистемних i до влади, i до так званої опозицiї, якi мають бiльшу свободу для ухвалення рiшень. Їх наразi небагато, але вони починають з’являтися. Тому цiлком може статися так, що Україна пiд час цих подiй може отримати нового нацiонального лiдера на кшталт такого собi “електрика” Леха Валенси.

— Чи зможе Порошенко застосувати силу для придушення цих протестiв, боячись, що ними можуть скористатися росіяни?

А. Сорокiн: — Силовi державнi структури нинi вже не так лояльнi до нинiшньої влади, як це було в часи Януковича. Сьогоднi нема нi ресурсiв для забезпечення вiрностi силовикiв, нi соцiальної пiдтримки для створення нових каральних структур на кшталт “тiтушок” чи “йовбакiв”. Нову полiцiю до уваги не беремо – вона виконує суто правоохороннi функцiї i навряд чи хотiла б брати участь у придушеннi протестiв.

Ю. Кулик: — Вочевидь, вiйсько також залишиться нейтральним або ж навiть частково симпатизуватиме протестувальникам. Тому у влади немає реального ресурсу для придушення масових протестів. Що казати, якщо навіть Янукович, котрий, здавалося, контролював усе, не зміг цього зробити.

— Якi полiтичнi наслiдки можуть мати цi протести для держави? Чому екс-єврокомісар переконаний, що такі “політичні наслідки” неминучі?

О. Миколайчук: — Усе залежатиме вiд того, за яким сценарiєм вони вiдбуватимуться. Якщо влада i далi займатиметься популiзмом та iмiтацiєю реформ, подiї можуть розгортатися за найгiршим сценарiєм: у країнi посиляться вiдцентровi тенденцiї, а це, своєю чергою, може призвести до активiзацiї московських агентiв впливу – зі своїми завданнями. Державу може очiкувати тривалий перiод колапсу, хаосу, зовнiшньої iзоляцiї i навiть напiврозпаду, що врештi закінчиться новою революцiєю iз малопередбачуваними наслiдками. Зрозумiло, що саме такий розвиток подiй в Українi хотiли б бачити у Кремлi.

А. Сорокiн: — Звiсно, щоб випустити пару, на певному етапі доведеться пожертувати урядом Яценюка. Це вже очевидно. Але однiєю вiдставкою уряду такi соцiальнi заворушення навряд чи б завершаться, хоча прогнозувати далі не хочеться. Я думаю, що iмовiрнi соцiальнi протести, навпаки, можуть стати стимулом для чергової консолiдацiї громадянської активностi, що призведе до кристалiзацiї широкого суспiльного руху за реформи, до ломки старої немодернізованої політичної структури.

Ю. Кулик: — Ні Порошенко, ні Яценюк, видається, не розуміють, що цейтнот наближається, що лише гарними словами людей не прогодуєш. Я не розумію, чому вони бездіють, хоча мали би день і ніч працювати на зміни. Інакше я навіть не можу порадити теперішній владі місця, де вона зможе сховатися від народної люті. І я бачу, що час людського терпіння, на жаль, збігає.

Юрiй ГРИЦИК, газета “Експрес”

Leave a Comment

Your email address will not be published.

You may also like