Президент України Володимир Зеленський підписав скандальний закон №12089, який викликав хвилю обурення в українському суспільстві. Цей документ, що вже охрестили скандальним, дозволяє залишати у власності незаконно відчужені землі, якщо з моменту їх захоплення минуло понад 10 років. Рішення глави держави сприймається багатьма як спроба узаконити дії олігархів, які свого часу незаконно привласнили значні земельні ділянки, а тепер отримали можливість закріпити їх за собою на цілком легальних підставах. Що стоїть за цим законом, які його наслідки та чому суспільство б’є на сполох? Спробуємо розібратися.
Згідно з текстом документа, якщо з моменту незаконного відчуження земельної ділянки минуло понад 10 років, держава або територіальна громада втрачають право повернути її у свою власність. Це стосується не лише сільськогосподарських угідь, а й особливо цінних природних територій — лісів, прибережних смуг, заповідних зон. Фактично, закон вводить своєрідний “термін давності” для злочинів, пов’язаних із земельними махінаціями, після якого порушники можуть спокійно залишатися при своїх активах.
Якщо ж суд ухвалить рішення про повернення землі у державну чи комунальну власність до спливу цього 10-річного терміну, то нинішньому власнику — навіть якщо він отримав ділянку незаконно — держава або громада зобов’язані виплатити компенсацію за ринковою вартістю. При цьому самі держава чи громада, які постраждали від незаконного захоплення, жодних компенсацій за законом не отримують. Така асиметрія в підході лише підсилює підозри, що закон писався в інтересах певних впливових груп.
Підписання закону №12089 викликало бурхливу реакцію серед українців. У соціальних мережах, на форумах та в коментарях під новинами люди висловлюють думку, що президент Володимир Зеленський діє в інтересах олігархів. “Ті, хто незаконно захватили землі за безцінь у 90-х чи 2000-х, тепер можуть спати спокійно, бо держава сама визнає їхнє право на ці ділянки“, — пишуть обурені громадяни. Багато хто вважає, що це рішення є черговим доказом того, що влада не лише не бореться з корупцією, а й створює умови для її процвітання.
Особливо гостро це питання стоїть на тлі повномасштабної війни, коли країна потребує максимальної консолідації ресурсів. “Поки наші хлопці гинуть на фронті, олігархи легалізують награбоване“, — зазначають активісти. Критики закону вказують, що він суперечить задекларованій владою меті очищення країни від впливу “старої системи” та повернення справедливості.
Проблема незаконного відчуження земель в Україні має глибокі корені. У 1990-х та 2000-х роках, коли країна переживала економічну нестабільність і слабкість державних інституцій, значні масиви земель — від сільськогосподарських угідь до природоохоронних зон — переходили у приватні руки через сумнівні схеми. Часто це відбувалося за участі місцевих чиновників, які за хабарі оформляли документи на користь впливових бізнесменів. Лісосмуги вирубувалися, прибережні території забудовувалися, а громади залишалися ні з чим.
За оцінками експертів, за останні три десятиліття Україна втратила десятки тисяч гектарів земель через подібні махінації. Закон №12089, на думку багатьох, не лише не розв’язувати цю проблему, а й остаточно закріплює статус-кво, вигідний для тих, хто свого часу скористався безладом.
По-перше, він фактично амністує тих, хто незаконно привласнив державне чи комунальне майно. Якщо раніше теоретично існувала можливість повернути землі через суд, то тепер це право обмежується 10-річним терміном. По-друге, вимога компенсувати “новим власникам” ринкову вартість землі ставить під удар державний бюджет і місцевих громад, які й без того потерпають від нестачі коштів, особливо в умовах війни. По-третє, закон не передбачає жодних механізмів притягнення до відповідальності тих, хто свого часу незаконно заволодів землею, що лише поглиблює відчуття безкарності.
Експерти також звертають увагу на те, що документ може відкрити двері для нових зловживань. Наприклад, особи, які незаконно утримують землі менш як 10 років, можуть спробувати затягнути судові процеси, щоб дочекатися закінчення цього терміну й уникнути повернення майна. Таким чином, замість боротьби з корупцією закон створює нові лазівки для неї.
Юристи та громадські активісти вже заявили про намір оскаржувати закон №12089 у судах, включно з Конституційним Судом України. Вони вважають, що документ суперечить Конституції, зокрема положенням про захист права власності народу на природні ресурси. “Це не просто узаконення крадіжки, це удар по майбутньому країни”, — зазначають правозахисники.
З цього приводу свою думку висловив відомий український журналіст Назар Мухачов з RADIO UA CHICAGO.
Економісти, зі свого боку, вказують на фінансові наслідки. Компенсації “новим власникам” можуть обійтися державі в мільярди гривень, які могли б піти на оборону, медицину чи відбудову зруйнованої інфраструктури. “У час, коли кожен ресурс на вагу золота, влада роздає подарунки олігархам”, — коментують ситуацію аналітики.
На жаль, скептицизм щодо позитивних змін в Україні лише зростає. “Нічого в Україні не змінюється на краще, олігархи як розкрадали державу, так і продовжують це робити, попри повномасштабну війну“, — з гіркотою констатують громадяни. Багато хто вважає, що закон №12089 є лише черговим проявом системної проблеми — відсутності політичної волі для реальної боротьби з корупцією та повернення справедливості.
Водночас є й ті, хто закликає не втрачати надію. Громадські організації вже анонсували акції протесту, а окремі політики обіцяють домагатися перегляду закону в парламенті. Чи вдасться зупинити його дію — покаже час. Але вже зараз очевидно, що скандал навколо №12089 лише поглиблює прірву між владою та суспільством.
Закон №12089 став черговим випробуванням для українського суспільства, яке й без того знесилене війною та економічними труднощами. Узаконення незаконно відчужених земель сприймається як зрада національних інтересів і крок назад у боротьбі з олігархічною системою. Чи зможе Україна знайти в собі сили протистояти цьому — питання, від якого залежить не лише доля втрачених земель, а й майбутнє країни загалом.