Народний депутат Верховної Ради України від партії “Слуга народу” Роман Каптелов, обраний від 36-го округу Павлограда, став фігурою, яка викликає все більше питань щодо своєї прозорості та лояльності до України. Член бюджетного комітету, якому довірили керувати фінансовими потоками держави, потрапив під приціл журналістів і громадськості після численних звинувачень у прямому зв’язку з Російською Федерацією. І хоча закиди про його причетність до Кремля ширяться з початку його передвиборчої кампанії, партія Володимира Зеленського не лише не звернула уваги на ці звинувачення, а й продовжила рухатися за своїми політичними цілями, не зважаючи на етичні норми.

Як з’ясували журналісти проєкт “Схеми”, Каптелов навмисно не задекларував у своїй декларації факт проживання своєї дружини та дітей на території Росії. Ба більше, депутат не вказав елітну московську нерухомість, що належить його родині, а також доходи дружини, громадянки РФ, від державної установи Москви. Це стало шокуючим відкриттям для тих, хто ще не сприймав зв’язки з РФ як серйозну загрозу для національної безпеки.

І хоча голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія прекрасно обізнаний з ситуацією, його мовчання — це не просто замовчування фактів, а й свідчення відсутності політичної волі до дій. Якби такі зв’язки були у будь-якого іншого депутата, особливо поза владним колом, СБУ та спецслужби швидко б відреагували. Натомість, як виявляється, для “слуг народу” — цей факт не є причиною для розслідувань. І що важливо, з оточення президента Зеленського це практично не сприймається як порушення національних інтересів. Здається, що для таких як Каптелов, зв’язки з РФ та навіть підтримка військових дій проти України не є перешкодою для продовження політичної кар’єри.

Але й це не все. Журналісти звернули увагу й на численні поїздки Каптелова за кордон під час повномасштабного вторгнення. І це не просто випадковість. Виявилось, що його подорожі збігалися з поїздками дружини до Туреччини через Росію. Варто зазначити, що у цей час депутат пропускав кілька пленарних засідань Верховної Ради, а його зусилля щодо виконання своїх обов’язків виглядали мізерними.

Особливо дивує риторика самого Каптелова. Під час виступів він неодноразово висловлювався проти зближення з Європейським Союзом, критикуючи західні стандарти перевірки доходів. Ось тут, мабуть, і криється головна суть: зближення з Європою та його правила, що забороняють мати зв’язки з країною-агресором, є для нього неприязними. І якщо такі політики, як Каптелов, можуть продовжувати бути частиною української політичної системи, то ми можемо лише здогадуватися, які ще зв’язки та інтереси вони приховують за фасадом “патріотизму” та “служіння народу”.

Автори: Сергій Андрушко, Георгій Шабаєв Редактор: Кіра Толстякова Керівник проекту «Схеми»: Наталка Седлецька

У підсумку, мовчання “Слуги народу”, мовчання Арахамії й самовпевненість Каптелового викликають лише питання: чи є насправді для української влади важливими не тільки вибори та політичні посади, а й національні інтереси та безпека держави?