Чи може система, яка роками працювала на корупцію, раптом запрацювати на справедливість? Це питання стало як ніколи актуальним після Революції Гідності, коли мільйони українців вийшли на вулиці, прагнучи не лише змінити владу, а й зруйнувати гнилу систему, яка десятиліттями отруювала країну. Проте, як показує досвід, навіть після зміни верхівки влади старі механізми не зникли.

Голову змінили, а тіло лишилося
Після Революції Гідності українці очікували, що судді, прокурори, слідчі – всі ті, хто були складовою корумпованої системи, – відповідатимуть за свої дії. Але реальність виявилася іншою: більшість із них залишилися на посадах. Стара система лише змінила фасад, а механізми корупції залишилися ті самі.

Правосуддя, яке б’є в спину
Яскравим прикладом кругової поруки є справа побитого під час Революції Гідності 72-річного Миколи Пасічника. Тоді, замість справедливості, правоохоронна система цинічно відправила його в СІЗО. Але справжній абсурд розкрився пізніше: слідчого Віталія Матюшу та прокурорів Андрія Сайчука й Ілону Клюге, які брали участь у фабрикації справи, після тривалих судових процесів виправдали.

Микола Пасічник якого убила країнська корумпована система

15 листопада цього року Київський “не упереджений” суд виправдав їх усіх. Аргументація? Як завжди, розмита та перекручена на користь обвинувачених людей з правоохоронної системи. Система знайшла способи виправдати саму себе, вкотре показавши українському суспільству, що навіть після масових протестів і жертв, які понесли українці, вона здатна захищати своїх, повністю ігноруючи справедливість.

Сьогодні Дніпровський райсуд Києва в особі судді Інни Омельян повністю виправдав тих, хто у 2014 році переслідував і відправив побитим в СІЗО 72-річного учасника Революції Гідності Миколу Пасічника з Вінниччини.

Висновки, від яких холодно на душі
Цей вирок – це не лише про конкретних посадовців. Це про сигнал суспільству: тотальна корупція та відсутність правосуддя – не тимчасова проблема, а укорінена система. Система, яка, як гідра, здатна виростити нові голови на місці зрубаних.

Суддя Інна Омельян оголошує виправдувальний вирок 15-го листопада, фото – Watchers
Суддя Інна Омельян оголошує виправдувальний вирок 15-го листопада, фото – Watchers

Можливо, це звучить песимістично, але факти вперта річ: українське правосуддя знову і знову демонструє, що готове радше захищати себе, ніж служити народу.

Що далі?
Чи можна зламати цю систему? Теоретично – так. Але це потребує не лише зміни облич у владі, а й повної трансформації принципів і підходів до роботи правоохоронної системи. Громадянське суспільство, медіа, міжнародна спільнота – всі ці інструменти потрібно використовувати, аби змусити систему працювати.

Запитання до кожного з нас: чи готові ми боротися далі? Чи ми знову дозволимо гідрі нарощувати голови, прикриваючись красивими обіцянками?

Дивіться відеосюжет журналіста Данила Мокрика, щоб побачити, як працює ця система в деталях, і зробіть власні висновки:

Україна заслуговує на правосуддя, але чи зможемо ми його досягти? Відповідь залежить від кожного з нас.