Критична ситуація із закупівлею бойових дронів для Збройних Сил України опинилася у центрі уваги суспільства. Відомий журналіст Юрій Бутусов разом із виданням Радіо Свобода оприлюднили інформацію, яка викликала нову хвилю занепокоєння: голова Офісу Президента Андрій Єрмак нібито усунув від цієї стратегічної сфери міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Чи це справді боротьба за вплив, чи чергове непорозуміння у владі? І головне — хто тепер відповідатиме за постачання дронів, що є критично важливими для української армії у війні проти російського агресора?
Інформація про те, що Андрій Єрмак узяв під контроль закупівлю дронів, уперше з’явилася у статті Юрія Бутусова. Журналіст стверджує, що глава ОП намагається монополізувати процес, а відсторонення Михайла Федорова є актом особистої помсти. Причина такого кроку, за словами Бутусова, може полягати у бажанні зосередити фінансові потоки у власних руках.
Ці заяви викликали резонанс, проте офіційна реакція від Мінцифри була стриманою. Спершу відомство взагалі відмовилося коментувати ситуацію, заявивши: «Цю тему не коментуємо». Однак після оприлюднення матеріалу Радіо Свобода Мінцифри опублікувало заяву, в якій закликало не шукати «злий намір» там, де його немає.
«Створювати скандали на рівному місці, звинувачувати в чомусь ту чи іншу інституцію на шкоду всій державі або шукати злий намір — вигідно лише ворогам», — зазначено у повідомленні. Відповідальність за закупівлі дронів тепер, згідно з офіційною позицією, поділена між Міноборони, Офісом Президента, Держспецзв’язку та іншими відомствами.
Дрони стали ключовим інструментом ведення війни. Українські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерії та атак на ворожі позиції. Втручання політики у процес закупівлі цих критично важливих засобів може мати катастрофічні наслідки.
З моменту повномасштабного вторгнення росії Михайло Федоров зарекомендував себе як ефективний менеджер у сфері цифрової трансформації та забезпечення ЗСУ технологіями. Його проєкт «Армія дронів» став одним із прикладів того, як волонтери та держава можуть працювати разом на благо армії. Якщо тепер закупівлі координуватимуться виключно через Офіс Президента, чи не стане це черговим інструментом політичної гри?
Ця ситуація виникає на тлі хвилі корупційних скандалів, які стають усе більш видимими навіть для західних партнерів. Якщо раніше міжнародна преса обережно уникала критики української влади, то зараз європейські та американські видання не приховують розчарування.
Антикорупційна боротьба, що була ключовою умовою надання фінансової та військової допомоги Україні, здається, застопорилася. The Washington Post, Der Spiegel, Le Monde, The Politico та інші медіа дедалі частіше публікують матеріали, в яких корупцію в Україні називають «системною» та «всеохопною».
У контексті скандалу із закупівлею дронів цей фон лише погіршує загальну ситуацію. Якщо влада продовжуватиме ігнорувати сигнали суспільства і західних партнерів, це може поставити під загрозу подальше фінансування та підтримку України у війні.
Головне питання: чи вплине ситуація з розподілом відповідальності за закупівлю дронів на реальне забезпечення ЗСУ? Чи є Андрій Єрмак тією людиною, яка зможе організувати процес краще за Михайла Федорова?
Поки що влада уникає прямих відповідей. Мінцифри намагається зберігати дипломатичний тон, але мовчання щодо ключових питань породжує більше підозр, ніж впевненості.
Україна зараз перебуває у критичному стані, коли кожна помилка на рівні управління може обернутися трагедією на фронті. Якщо політика продовжить брати гору над інтересами армії, то наслідки будуть руйнівними — як для військових, так і для суспільства загалом.
Остаточну відповідь на запитання, хто буде відповідати за закупівлю дронів, ми, ймовірно, отримаємо лише після закінчення війни. Але чи буде ця відповідь вчасною для тих, хто сьогодні ризикує своїм життям на передовій?