2 вересня 2024 року стало датою, яка привернула увагу не лише експертів у сфері енергетики, а й широкої громадськості. Після одного з наймасованіших обстрілів енергетичної інфраструктури за весь час війни та на тлі підготовки до критичної зимової пори, наглядова рада “Укренерго” ухвалила рішення про звільнення Володимира Кудрицького з посади голови правління. Кудрицький, який очолював компанію з 2020 року, вважався одним із найефективніших менеджерів у сфері енергетики, проте його раптове усунення з посади викликало низку запитань і припущень.
Офіційною причиною звільнення Кудрицького назвали недостатній захист об’єктів енергетичної інфраструктури перед російськими ударами. Протягом останнього року енергосистема України зазнавала потужних атак, і обстріли у вересні стали одним із найважчих випробувань для “Укренерго”. Проте чи справді провина за пошкодження критичних об’єктів лежить на плечах керівника компанії?
Варто зазначити, що з моменту початку повномасштабної війни Україна стикнулася із безпрецедентними викликами в енергетичному секторі. Під керівництвом Кудрицького компанії вдалося швидко відновлювати пошкоджені лінії та енергомережі, що забезпечило постійне постачання електроенергії навіть у найкритичніші моменти. Чи можна говорити про недостатній захист у ситуації, коли ворог атакує інфраструктуру високоточною зброєю? Це питання залишається відкритим.
Сам Володимир Кудрицький не погоджується з офіційною версією свого звільнення. Він стверджує, що справжня мета цього рішення – переведення під ручний контроль інвестицій, які будуть спрямовані на відновлення енергетичної інфраструктури України. Після масштабних руйнувань, яких зазнала українська енергетика внаслідок війни, на відбудову будуть виділятися величезні кошти як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел. За словами Кудрицького, його звільнення дозволить певним політичним силам контролювати цей процес та отримувати вигоду від фінансових потоків, спрямованих на відбудову.
Звільнення Володимира Кудрицького не лише піднімає питання про те, хто має відповідати за захист енергетичної інфраструктури, але й про прозорість процесів відновлення після війни. Українська енергосистема потребує значних інвестицій, і їх ефективне використання є ключовим фактором успіху в підготовці до зими та стабільного функціонування країни в майбутньому.
Якщо дійсно йдеться про боротьбу за контроль над фінансовими потоками, це ставить під загрозу не лише відбудову інфраструктури, але й довіру суспільства до тих, хто керує цими процесами. Корупційні ризики у сфері відновлення інфраструктури є високими, і суспільство має право знати, хто й за що відповідає на такому критичному етапі війни.
Питання щодо звільнення Кудрицького залишається відкритим, і лише час покаже, чи дійсно це рішення було продиктоване міркуваннями безпеки, чи воно має політичний підтекст. Тим часом Україна готується до чергового складного опалювального сезону, і будь-які помилки у плануванні чи управлінні можуть мати катастрофічні наслідки для населення та економіки країни.
Громадськість і медіа уважно стежать за розвитком подій, і якщо версія Кудрицького підтвердиться, це може стати новим скандалом, який поставить під сумнів ефективність та прозорість управління державними підприємствами в період війни.