Призначення Максима Цуцкірідзе тимчасовим виконувачем обов’язків голови Національної поліції України викликало хвилю обурення серед антикорупційних експертів. Це кадрове рішення не просто виглядає як черговий випадок непотизму — воно демонструє тривожну тенденцію до формування «ручного» управління правоохоронною системою, яка напряму підпорядковується Офісу Президента.

Зв’язок між Олегом Татаровим та Максимом Цуцкірідзе виходить далеко за межі простих професійних стосунків. Обидва посадовці родом з одного містечка — Новоукраїнки Кіровоградської області, разом навчалися, а в 2014 році, під час розпалу подій на Майдані, стали співавторами монографії про розслідування масових заворушень. Те, що людина, яка тоді публічно виправдовувала дії «Беркуту», сьогодні очолює поліцію, виглядає цинічним викликом пам’яті Революції Гідності.

Експерти вказують, що саме Цуцкірідзе міг відіграти ключову роль у порятунку Татарова від кримінальної відповідальності у скандальній справі «Укрбуду»:

• Національна поліція під керівництвом Цуцкірідзе, за твердженням експертів, фабрикувала справу проти головного свідка у справі Татарова — Максима Микитася, аби ізолювати його в СІЗО.

• Це дозволило затягнути строки слідства і фактично «поховати» справу про передачу хабаря, яка завдала державі збитків на 81 мільйон гривень.

• За свідченнями журналістів, теща Цуцкірідзе дивним чином отримала квартиру саме в тому житловому комплексі, що фігурував у корупційній схемі, до якої був причетний Татаров.

Окрім професійних гріхів, до нового очільника Нацполіції є чимало запитань щодо способу життя його родини. Експерти вказують на невідповідність офіційних доходів близьких родичів — тещі та матері — вартості елітної нерухомості та позашляховиків, якими користується родина посадовця. Жодного прозорого пояснення джерел цих коштів, окрім сумнівних історій про «продаж черешні» чи «акції 90-х», суспільство досі не почуло.

Призначення Цуцкірідзе на посаду, що передбачає контроль над 100-тисячним штатом поліцейських по всій країні, є небезпечним прецедентом. Замість незалежного правоохоронного органу, ми ризикуємо отримати інструмент політичного тиску, де конфлікт інтересів та кругова порука стають нормою. Коли куми та друзі Татарова розставляються на ключові позиції в структурі МВС, мова про боротьбу з корупцією стає просто фікцією.

Чи стане Національна поліція захисником правопорядку, чи перетвориться на «особисту гвардію» Банкової для зачистки опонентів? Поки що відповідь на це питання, на жаль, виглядає вельми очевидною.