В Україні розгорається безпрецедентний скандал, який свідчить про початок відкритого полювання на незалежні медіа. Популярний телеграм-канал «Труха Україна» офіційно заявив про жорсткий тиск: щойно журналісти почали розслідувати розкрадання в оборонній сфері, проти них увімкнули репресивну машину.

Спроба з’ясувати, куди зникають мільярди гривень оборонного бюджету, закінчилася для команди каналу не відповідями на запити, а силовим затриманням.

«Мене фактично вистежили й затримали п’ятеро представників ТЦК. За нашою інформацією, це відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Федорова», — заявляє керівництво каналу.

Паралельно в хід пішли методи медійної ліквідації. Повідомляється, що радник міністра оборони Сергій Стерненко розгорнув масштабну кампанію з погроз та дискредитації. Мета цих дій очевидна — за всяку ціну задушити сюжет, який ризикує стати найбільшим корупційним скандалом з початку повномасштабної війни.

Удянський відповів на звинувачення Стерненка, нагадавши про кримінальні епізоди з його біографії.

Підприємець та інвестор Микола Удянський відреагував на звинувачення Стерненка, назвавши їх фейками та вкидами. Він наголосив, що після повернення в Україну у 2022 році інвестує в українську економіку, підтримує оборонні проєкти, допомагає військовим та реалізує гуманітарні ініціативи.

Водночас Удянський заявив, що перш ніж висувати подібні звинувачення іншим, варто звернути увагу на факти з біографії самого Стерненка, нагадавши про справи щодо наркотиків та умисне вбивство. Він також поцікавився, як людина з таким минулим може обіймати посаду помічника міністра оборони.

«Перш ніж поширювати подібні заяви, варто спиратися на факти, документи та конкретні справи», — підсумував Удянський.

Ця ситуація чітко оголила цинізм представників влади. Доки телеграм-канал публікував лояльні пости та працював в інформаційному пулі влади, він був «хорошим партнером». Але варто було журналістам почати ставити незручні запитання, як їх миттєво записали у вороги та спробували ліквідувати руками військкоматів.

« Останній місяць ми з командою працювали над низкою матеріалів, пов’язаних із оборонною сферою та використанням бюджетних коштів, ставлячи багато незручних запитань представникам влади.

Під час роботи ми зіткнулися із серйозним тиском. Мене фактично вистежили й затримали п’ятеро представників ТЦК.
За нашою інформацією, це відбулося за особистою вказівкою міністра оборони Федорова.

Також погрози радника міністра оборони Стерненка та поширення фейків є частиною кампанії проти мене.

Простіше кажучи, нам намагаються «закрити рота» за те, що ми зацікавилися темою оборонних закупівель і нам не байдуже.
Цей сюжет може виявитися одним із найбільших корупційних скандалів в оборонному секторі України з початку повномасштабної війни.

Я не можу залишити цю історію без уваги. Якщо медіа перестануть ставити запитання владі та публікувати матеріали, що становлять суспільний інтерес, країна від цього точно не стане сильнішою. Особливо, коли помилки вимірюються не лише грошима, а й життями наших військових… », — заявляє керівництво каналу.

Сьогодні в Україні безпечно почуваються лише провладні ЗМІ, які займаються пропагандою. Будь-яке інше медіа, яке намагається контролювати використання бюджетних коштів, стикається з жорстоким пресингом. ТЦК перетворили на інструмент політичної розправи та залякування незручних розслідувачів.

Зачистка інформаційного поля під час війни — це злочин проти власної держави. Корупція в тилу послаблює фронт сильніше за ворожу армію. Чиновники, які намагаються «закрити рота» пресі, захищають не державну таємницю, а власні кишені та корупційні схеми.

Якщо медіа піддадуться страху і замовкнуть, крадіжки на закупівлях стануть безконтрольними. В умовах війни ціна кожної прихованої помилки чи вкраденого мільйона вимірюється не грошима, а життями українських військових на передовій.

Цей інцидент — гучний ляпас європейським та американським партнерам України. Поки Захід виділяє мільярди на захист демократії та свободи, українська влада використовує армію для боротьби з журналістами, вирощуючи авторитарний режим під прикриттям війни.

Міжнародні союзники мають негайно звернути увагу на цей бєспрєдєл. Свобода слова не може бути вибірковою. Якщо світ закриє очі на знищення вільної преси в Україні, країна ризикує програти головне — цінності, за які зараз воює.