Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив, що українські військовослужбовці брали безпосередню участь у бойових операціях зі збиття іранських дронів-камікадзе типу Shahed у кількох країнах Близького Сходу під час недавньої війни з Іраном. Про це повідомляє видання Associated Press, посилаючись на заяву українського лідера.

Зеленський зробив цю заяву під час закритого брифінгу для журналістів у середу, 8 квітня. Інформацію було накладено ембарго до п’ятниці, щоб не зашкодити операціям. Це перше публічне визнання активної участі українських сил у протидії іранським дронам за кордоном.

«Чи знищували ми іранські “шахеди”? Так, знищували. Чи знищували ми в одній країні? Ні, у кількох. Так, вони збивали “шахеди”. І це дуже добре», — процитував Зеленського AP.

Не навчання, а реальні бойові дії

За словами президента, українські фахівці — зокрема спеціалісти з дронів-перехоплювачів та радіоелектронної боротьби — застосовували вітчизняні безпілотники-перехоплювачі, які вже довели ефективність у боротьбі з російськими Shahed в Україні. Йдеться не лише про класичні поршневі «шахеди», а й про дрони з реактивними двигунами.

«Йшлося не про тренувальну місію чи навчання, а про підтримку у розбудові сучасної системи протиповітряної оборони, яка реально може працювати», — наголосив Зеленський.

Україна направила до регіону щонайменше 228 військових експертів. Вони допомагали партнерам налаштовувати системи ППО проти масових дронових атак — досвіду, якого, за словами Зеленського, немає майже ні в кого у світі, окрім України.

Операції тривали до досягнення попереднього припинення вогню на Близькому Сході між Іраном, США та Ізраїлем цього тижня. Президент не назвав конкретні країни, але підкреслив, що український персонал працює в кількох державах регіону.

«Безпека в обмін на стійкість»: нова модель партнерства

Зеленський охарактеризував ці зусилля як взаємовигідне партнерство. У відповідь Україна отримує:

• зброю для захисту енергетичної інфраструктури;
• нафту та дизельне паливо;
• у деяких випадках — фінансові домовленості.

«Ми допомагаємо зміцнювати їхню безпеку в обмін на внески у стійкість нашої країни. Це набагато більше, ніж просто отримання грошей», — сказав він.

Президент зазначив, що такі угоди матимуть «маркетинговий» ефект: Київ планує формалізувати та розширити експорт української оборонної продукції, демонструючи ефективність власних технологій у реальних бойових умовах.

Побоювання щодо західної допомоги

Заява Зеленського прозвучала на тлі занепокоєння, що ескалація та подальші наслідки конфлікту на Близькому Сході можуть відвернути увагу та ресурси Заходу від України. Особливо це стосується постачань засобів ППО.

Водночас президент запевнив, що партнери продовжують підтримку. Зокрема, «цими днями» до України прибула нова партія ракет для систем Patriot. «Ми продовжуємо працювати з усіма партнерами, щоб ППО була», — додав він.

Зеленський попередив, що весна та літо 2026 року будуть складними для України через внутрішньополітичні процеси в США та можливе зменшення уваги до української теми. Він закликав посланців адміністрації Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — відвідати Київ. Пропонується тристоронній формат переговорів з Москвою, проте незрозуміло, чи відбудеться візит саме до української столиці, чи зустріч пройде в третій країні.

Переговори під керівництвом США поки що не дали суттєвого прогресу щодо ключових питань, тоді як російсько-український фронт протяжністю близько 1250 км (800 миль) залишається у стані активних бойових дій.

Санкції проти російської нафти та енергетична війна

Окремо Зеленський закликав західних союзників повністю відновити санкції проти російської нафти. Він зазначив, що Росія отримує додаткові прибутки від зростання світових цін на енергоносії, спричиненого пошкодженнями інфраструктури в Перській затоці та блокуванням Ормузької протоки Іраном.

Україна, своєю чергою, посилила удари по російських енергетичних об’єктах. За словами президента, деякі партнери просили Київ тимчасово зменшити інтенсивність цих атак під час кризи в Перській затоці, але він вважає, що російська нафта має обмежений вплив на глобальні ринки.

«Я не скажу, хто нас про це просив. Але партнери справді просили — це факт. Вони просили на різних рівнях, від політичного до військового керівництва».

Великоднє перемир’я: Україна готова відповісти взаємністю

У п’ятницю, 10 квітня, Зеленський заявив у соціальній мережі X (колишній Twitter), що Україна готова повторити будь-які кроки щодо припинення вогню після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним тимчасового перемир’я на Великдень.

«Ми запропонували припинення вогню під час Великодніх свят цього року і діятимемо відповідно. Людям потрібен Великдень без погроз і реальний рух до миру, і Росія має шанс не повертатися до ударів і після Великодня».

Путін оголосив 32-годинне припинення вогню з 16:00 суботи, 11 квітня, до кінця неділі, 12 квітня. Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав це «гуманітарним» жестом, але наголосив, що Москва наполягає на всеохопному врегулюванні на основі своїх вимог.

Попередні спроби перемир’я на свята мали обмежений ефект через взаємні звинувачення в порушеннях.

Контекст і значення

Заява Зеленського про операції на Близькому Сході демонструє, як Україна перетворює свій гіркий досвід повномасштабної війни з Росією на геополітичний актив. Досвід протидії масовим дроновим атакам стає «експортним товаром», який дозволяє Києву отримувати критично важливі ресурси для оборони та енергетики.

Водночас це розкриття підкреслює вразливість України до змін пріоритетів у Вашингтоні та необхідність диверсифікації підтримки. На тлі можливого ослаблення уваги Заходу Київ активно шукає нові формати партнерств — від Близького Сходу до потенційних тристоронніх переговорів.

Чи вдасться цим ініціативам компенсувати можливе зменшення американської допомоги, покаже найближче майбутнє. Поки що Україна продовжує воювати на два фронти: військовий — на сході та півдні, і дипломатичний — за увагу світу.