Золоті ТЦК на тлі війни: як «рекрутери» скуповують кілограми золота, крипту й вілли за кордоном, а влада й правоохоронці дружно «не помічають»

Поки країна ховає загиблих, а чоловіки ховаються від «автозаків», Тимчасова слідча комісія Верховної Ради на чолі з Олексієм Гончаренком знімає маску з однієї з найгниліших систем воєнного часу — територіальних центрів комплектування (ТЦК). Засідання, опубліковане вчора на каналі Гончаренка, — це не просто «розбір польотів». Це публічна аутопсія системи, яка замість захисту держави перетворилася на фабрику збагачення й наруги над людьми.

Один із ключових моментів засідання — доповідь офіцера ТЦК Київської області, який у декларації «забув» згадати 1 кг 120 грамів банківського золота проби 999. Відповідь представника ТЦК варта антології абсурду: «Це сімейне багатство, набуте з 1993 по 2021 рік, ніякого стосунку до військової служби не має».

Поки мобілізовані гинуть на нулі без нормальної екіпіровки, «рекрутер» сидить на золотому запасі, який за нинішніми цінами перевищує 80 тисяч доларів. І це лише один епізод. За даними журналістських розслідувань і декларацій, десятки посадовців ТЦК по всій країні демонструють раптове «сімейне збагачення»: криптовалютні гаманці, елітна нерухомість у Туреччині, Іспанії, Грузії та навіть Дубаї. Автомобілі за 100+ тисяч євро, квартири в Києві, які купуються готівкою, — усе це відбувається паралельно з «мобілізаційними заходами».

Система працює як годинник: тиск на бізнес і простих людей, «відмазки» за мільйони, а нагорі — золоті злитки й крипта. І найстрашніше — правоохоронці та влада це бачать. І мовчать.

«Бусіфікація» — слово, яке вже увійшло в український лексикон поряд із «зрада» й «перемога». Білі мікроавтобуси без номерів, які їздять вулицями міст і сіл, хапають чоловіків просто на вулиці, у спортзалах, на ринку, навіть у церкві. Ніяких повісток, ніяких пояснень — тільки силове затягування в автобус і «спуск у бомбосховище», як цинічно назвали підвал Білоцерківського ТЦК.

На відео — фото антисанітарії, бруд, відсутність нормальних умов. Офіцери ТЦК спокійно пояснюють: «Ми просто спускаємо людей у сховище, поки ремонтуємо». Ремонт, до речі, триває вже другий рік.

Це не мобілізація. Це викрадення людей у воєнний час. Порушення Конституції, Європейської конвенції з прав людини, всіх можливих міжнародних норм. Людей б’ють, ламають руки, тримають без їжі й води, а потім «добровільно» підписують згоду. І знову — жодної реакції від Офісу Президента, від Міноборони, від Генпрокуратури. Мовчання, яке коштує життів.

Найжахливіший момент засідання — розбір випадку, коли людину нібито «саму підпалили» в автомобілі. Представник ТЦК з кам’яним обличчям розповідає: поліцейські пускали газ, людина не витримала й сама себе підпалила. Кадри на відео: машина горить, вікно закрите, поруч — військові.

Службове розслідування? Провели. Висновок? «Все чисто».

Це не поодинокий випадок. Це система, де правоохоронці й ТЦК працюють у зв’язці: один «ловить», другий «прикриває». А влада в Києві робить вигляд, що нічого не відбувається. Бо визнати проблему — означає визнати, що вся мобілізаційна політика провалена, корумпована й антилюдська.

Відповідь проста й цинічна. ТЦК — це не просто військові комісаріати. Це паралельна держава всередині держави. Вона годує тисячі людей, які отримують «чорний нал» за «відмазки», і водночас створює ілюзію, що «мобілізація йде».

Поки Гончаренко й опозиція влаштовують гучні засідання, Зеленський і його команда продовжують захищати «свою» систему. Бо змінити її — означає визнати провал. Розпустити ТЦК, запустити нормальний рекрутинг з мотивацією, прозорістю й повагою до прав людини? Легше закривати очі на золоті злитки й крипто-гаманці.

Система ТЦК у теперішньому вигляді — це злочин проти власного народу. Вона не мобілізує, а демотивує. Не захищає, а грабує. Не воює, а збагачується.

Поки «золоті хлопці» в погонах купують кілограми золота й вілли на Середземному морі, українці гинуть на фронті й тікають від «бусів». Правоохоронці та влада, які «не помічають» цього, стають співучасниками.

Час ставити крапку. Не черговими «службовими розслідуваннями», а реальною реформою: розпуск ТЦК, створення цивільних рекрутингових центрів, жорстке покарання за корупцію й порушення прав людини.

Історія вже пише вирок. Питання лише — чи прочитає його влада, поки ще не пізно.

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ НАШОГО ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСУ! НАШ КОНТЕНТ ПЕРЕЇЖДЖАЄ НА РЕСУРС WWW.SECRETS.NET.UA. ВСЯ ІНФОРМАЦІЯ З НАШОГО РЕСУРСУ БУДЕ ПЕРЕНЕСЕНА НА WWW.SECRETS.NET.UA. НА ЖАЛЬ, У НАШІЙ ДЕРЖАВІ ДЕМОКРАТІЇ НЕМАЄ ТА НЕ БУЛО. ДЯКУЄМО ЗА РОЗУМІННЯ!