Яна Зінкевич і «Госпітальєри»: мільйони донатів від українців — без звітів, без відповідальності. Час для жорсткої перевірки правоохоронців

У перші дні березня 2026 року українське суспільство отримало черговий болючий удар по довірі. Медичний батальйон «Госпітальєри», який роками позиціонує себе як символ порятунку поранених на фронті, опинився в центрі гучного скандалу через тотальну непрозорість використання благодійних коштів. Головна фігура — Яна Зінкевич, засновниця, командирка батальйону та народна депутатка. Саме вона, людина, яка десятиліттями закликала «донатити на життя», тепер опинилася в ролі тієї, хто системно не звітує перед тими, хто ці життя фінансував.

Скандал розпочався не з «ворожих ІПСО», як любить заявляти Зінкевич, а з конкретних фактів, які виявила журналістка Ольга Худецька. Йдеться про збір на приблизно 20 мільйонів гривень у серпні 2025 року — після російського удару по базі в Павлограді. Гроші зібрали. Базу нібито облаштували. А публічного, детального звіту — немає. Ні по кожній гривні, ні по тендерах, ні по підрядниках.

Ще гірше: одночасно відкривали дві «банки» на один і той самий збір — одну від фонду «Госпітальєри», другу — особисту від Яни Зінкевич. Посилання на особисту згодом прибрали, але осад залишився. Донори, які перераховували кошти з останньої зарплати чи пенсії, досі не знають, куди саме пішли їхні гроші. А структура організації? Понад 14 юридичних осіб: ГО, благодійні фонди, ТОВ, навіть дві компанії у Великій Британії. Гроші течуть через ланцюжок, у якому легко загубити мільйони. Згадують і криптогаманці, з яких нібито зняли близько 210 тисяч доларів без жодного пояснення.

Яна Зінкевич, замість того, щоб негайно викласти всі чеки, реєстри та виписки, провела прес-брифінг і… визнала: звітність «виходила не в повному обсязі». Причини? «Високе операційне навантаження», «складна логістика на фронті», «частина документів знищена в бойових умовах». Зінкевич обіцяє зведений річний звіт аж до 1 травня 2026 року. Тобто через півтора місяці після початку скандалу. Півтора місяці, протягом яких тисячі українців продовжували донатити, вірячи в «Госпітальєрів».

Це не просто бюрократична затримка. Це свідоме ігнорування базового принципу: донор має право знати. Яна Зінкевич — не рядова волонтерка. Вона народна депутатка від «Європейської Солідарності», публічна особа, яка роками будувала імідж «рятувальниці життів». Саме вона підписувалася під закликами «кожен донат — це врятований боєць». А тепер, коли її просять показати, куди пішли десятки мільйонів, відповідає: «Дайте нам час до травня» і називає критику «цілеспрямованою атакою на весь волонтерський рух».

Це цинізм найвищого ґатунку. Бо саме Зінкевич як командирка і фактична господарка організації несе особисту відповідальність за кожну гривню. Не «операційне навантаження» винне, а відсутність елементарної дисципліни обліку. Коли ти збираєш мільйони на «життя чи смерть», то не можеш потім казати «у нас чеки загубилися під обстрілами». Це не фронтовий бліндаж — це фінансова машина, яка працює на довірі суспільства.

Особливо огидно виглядає на тлі попереднього скандалу з Анною Скольбушевською («Адмірал Няв»). Колишню волонтерку «Госпітальєрів» викрили на розтраті донатів на казино, подорожі та розваги. Організація тоді відмежувалася, провела «внутрішнє розслідування». Але тепер, коли питання ставлять уже до самої Зінкевич, ми чуємо ті самі відмазки: «це атака», «донати навіть зросли». Зросли? Можливо. Бо українці досі вірять у білий халат і червоний хрест. Але ця віра швидко закінчується, коли замість звітів — обіцянки та погрози судом.

Яна Зінкевич готова «захищати репутацію в суді» і заявляє, що «цим людям це не сподобається». Прекрасно. Тільки чому ж тоді не надати всі документи вже сьогодні, а не через місяць? Чому не запросити незалежний аудит негайно? Чому структура з 14 юросіб і закордонними компаніями досі не розкрита повністю? Бо прозорість для неї — не принцип, а інструмент, який вмикають тільки під тиском.

Саме тому ми, громадяни України, які донатили, які втрачали близьких на фронті, вимагаємо не обіцянок, а дій.

Звертаємося офіційно та публічно:

До Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Служби безпеки України (СБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Генеральної прокуратури:

Негайно відкрийте перевірку фінансово-господарської діяльності медичного батальйону «Госпітальєри», благодійного фонду «Госпітальєри» та всіх пов’язаних юридичних осіб (понад 14 структур, включно з компаніями у Великій Британії).

Перевірте:

• використання коштів зі збору на 20+ млн грн на нову базу;
• подвійні «банки» та особисті рахунки Яни Зінкевич;
• рух коштів через криптогаманці та можливе виведення близько 210 тис. доларів;
• відповідність витрат задекларованим цілям;
• можливі конфлікти інтересів через статус народної депутатки Зінкевич.

Війна не скасовує закон. Навпаки — в умовах війни прозорість благодійних коштів стає питанням національної безпеки. Бо коли люди перестають довіряти волонтерам, вони перестають донатити. А без донатів — немає амуніції, немає евакуації, немає врятованих життів.

Яна Зінкевич роками говорила: «Ми рятуємо ваших синів і дочок». Тепер суспільство каже: доведи. Не словами. Не обіцянками до травня. Документами. Чеками. Аудитом. Сьогодні.

Якщо виявиться, що все чисто — «Госпітальєри» тільки зміцнять репутацію. Якщо ні — відповідальність має бути жорсткою, незалежно від заслуг 2014–2026 років. Бо довіра українців — це не безстроковий кредит. Це ресурс, який швидко закінчується, коли його зловживають.

Донори не просять. Вони вимагають. І мають на це повне право.

Час розставити крапки. Час для перевірки.