У той час, коли Україна вже чотири роки веде виснажливу війну з Росією, втрачаючи тисячі життів і ресурсів, один з ключових медійників президента Володимира Зеленського вирішив додати масла у вогонь міжнародних напружень. Володимир Петров, відомий політтехнолог і особистий піарник глави держави, зробив шокуючу заяву: він “обома руками” підтримав би рішення Зеленського розпочати війну з Угорщиною. І не заради ресурсів чи територій, а виключно “заради гідності та честі держави“. Ці слова, озвучені в ефірі, миттєво розлетілися мережею, викликавши хвилю обурення, сарказму та серйозних питань. Чи це особиста думка блогера, який ховається за бронню від мобілізації, чи хитре “тестування” суспільних настроїв від Офісу президента? Давайте розберемо цей скандал по частинах, бо в часи, коли країна на межі, такі заяви не просто слова – вони потенційна бомба.
Все почалося з інтерв’ю, де Петров, не моргнувши оком, заявив: “Якщо завтра Зеленський вирішить почати війну з Угорщиною, я її підтримую обома руками. Тому що вона точно буде не заради грошей, землі чи корисних копалин. Він почне її заради гідності та честі держави”. Ця фраза, на перший погляд, звучить як патріотичний пафос, але на ділі – це чистої води провокація. Петров наголосив на “повній довірі” до мотивів президента, ніби Зеленський – непогрішний лідер, здатний на будь-які рішення без наслідків.
Але давайте подивимося глибше. Петров не просто висловив думку – він позиціонує війну як інструмент “відновлення гідності”. Яку гідність? Угорщина, звісно, не є союзником України в поточній війні з Росією. Прем’єр Віктор Орбан неодноразово блокував допомогу ЄС Києву, підтримував проросійські наративи і навіть заявляв про “українську загрозу” для угорської енергетики. Нещодавно Орбан звинуватив Зеленського в “погрозах” Угорщині, посилаючись на брифінг президента України, де той натякав на “адресу” для ЗСУ в разі продовження блокади. Орбан пішов далі, обіцяючи “розгромити” українську “нафтову блокаду” і змусити Київ відновити постачання через трубопровід “Дружба”.
У цьому контексті заява Петрова виглядає як ескалація. Він не просто коментує – він легітимізує ідею нової війни, ніби Україна має ресурси на ще один фронт. А що з наслідками? Війна з Угорщиною, членом НАТО і ЄС, означала б дипломатичну ізоляцію, втрату підтримки Заходу і, можливо, активацію статті 5 Альянсу проти нас. Петров, звісно, про це не згадує – для нього це “гіпотетичний сценарій”. Але слова мають вагу, особливо від людини, яка формує імідж президента.
Щоб зрозуміти, чому заява Петрова така вибухова, варто згадати історичний контекст відносин України та Угорщини. Все почалося з Будапештського меморандуму 1994 року, коли Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від Росії, США та Великобританії. Угорщина, як сусід, завжди мала претензії на права етнічних угорців у Закарпатті, але Орбан перетворив це на політичний інструмент. З 2010 року, коли він прийшов до влади, Будапешт блокував інтеграцію України в НАТО, вимагаючи “захисту меншин”.
Під час повномасштабного вторгнення Росії Орбан пішов далі: відмовився постачати зброю Україні, дозволив транзит російської нафти і навіть звинуватив Київ у “пошкодженні” трубопроводу “Дружба” через російські обстріли. Нещодавно Орбан заявив, що Зеленський “погрожує Угорщині”, а прем’єр Словаччини Роберт Фіцо підтримав його, обіцяючи заблокувати €90 млрд допомоги ЄС Україні. Зеленський відповів жорстко, але не закликав до війни – на відміну від Петрова.
Петров, до речі, раніше називав Орбана “угорським містячковим фашистом“. Це додає особистого присмаку, але чи варто заради цього ризикувати новим конфліктом? Україна вже втратила тисячі життів у війні з росією, економіка в руїнах, а Петров пропонує відкрити ще один фронт “за гідність”. Критики називають це божевіллям: “Вдумайтесь! Петров готовий ввергнути країну в чергову м’ясорубку, знаючи, що сам буде заброньований і нікуди не піде”.
Заява Петрова не залишилася непоміченою. У соцмережах, зокрема на X (колишній Twitter), вибухнула дискусія. Користувачі нагадують про статус Петрова: він має бронь від мобілізації, купив елітну квартиру в центрі Києва під час війни і раніше заявляв, що “війна не трагедія, бо гинуть не так багато”. Один з постів: “Коли заброньований на кладовищі від мобілізації пропагандон Петров розповідав, що його влаштовує війна і він не хоче, щоб вона закінчилася…”.
Інші користувачі бачать у цьому провокацію від Офісу президента: “Провокатор ОП Петров запропонував розпочати війну з Угорщиною на підтримку дуже невдалих слів Зеленського! Вдумайтесь!”. Або: “Бля@@, там це нещастя Петров вже підтримує оголошення війни Угорщині. Жити в одній країні з ось цим та його посіпаками страшніше, ніж мати йбанутих сусідів”. Критика сягає далі: Петрова називають “ухилянтом”, який “зливається” на питаннях про службу в ЗСУ. “Війну не можна закінчувати, треба воювати. Державі потрібна війна”, – цитує його один з блогерів, додаючи, що для Петрова війна – це вічна влада для Зеленського.
Тепер про головне: чому ця заява така небезпечна? По-перше, Петров – не просто блогер. Він політтехнолог Офісу президента, який формує наративи. Його слова можуть сприйматися як “пробний шар” – тестування реакції суспільства на ескалацію з Угорщиною. Якщо суспільство “проковтне”, то хто знає, що буде далі? По-друге, гіпокризія зашкалює. Петров, який уникає фронту завдяки броні, закликає до нової війни, де гинутимуть інші. Він купує квартири в Києві, поки солдати в окопах, і заявляє, що “гинуть не настільки багато, щоб назвати це трагедією”. Це не патріотизм – це цинізм.
По-третє, в ширшому контексті це грає на руку ворогам. Орбан вже використовує подібні заяви для мобілізації свого електорату, а Росія – для пропаганди “агресивної України”. Зеленський, звісно, не коментує – Офіс президента мовчить. Але мовчання – це згода? Якщо це “тестування настроїв”, то воно провалене: мережа кипить обуренням.
Заява Петрова – це не просто слова, а симптом глибшої проблеми: коли піарники президента грають у геополітику, ризикуючи життями мільйонів. Україна потребує миру, реформ і союзників, а не нових війн “за гідність”. Петрову варто нагадати: гідність – це не в словах, а в діях. Якщо він так любить війну, нехай зніме бронь і йде на фронт. А владі – припинити використовувати таких “експертів” для провокацій. Інакше наступна “гіпотетична” війна стане реальністю, і платити за неї будемо ми всі.