Українці масово відкидають ідею повного блокування Telegram — 76% проти, лише 16% «за». Водночас значна частина суспільства готова дати правоохоронцям ширші повноваження для контролю над месенджером. Такі результати свіжого опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 26–28 лютого 2026 року методом CATI серед дорослого населення (крім тимчасово окупованих територій), чітко фіксують суспільний настрій на тлі чергової хвилі дискусії про «Telegram-проблему».
67% українців активно користуються Telegram (часто або час від часу). Особливо популярний він серед молоді, жителів Києва та обласних центрів, а також людей із вищим рівнем доходу. Для багатьох це вже не просто чат, а головне вікно в світ новин, місце роботи, координації волонтерів і просто спосіб не відставати від реальності під час війни.
72% опитаних переконані, що Telegram жодним чином не впливає на їхню особисту безпеку. Лише 8% відчувають від нього загрозу, а 15% навіть вважають, що месенджер її підвищує. Іншими словами, пересічний українець не боїться, що через Telegram до нього прийде СБУ чи ДРГ.
Але коли мова заходить про національну безпеку — картина інша. Кожен четвертий (28%) вважає, що Telegram несе загрозу державі. Ще третина бачить нейтральний вплив, чверть вагається. Саме цей розрив між «мені не шкодить» і «державі може шкодити» й лежить в основі нинішньої політичної напруги.
Результати ставлять владу перед класичним вибором: або йти на радикальні кроки (які суспільство відкидає), або шукати компроміс. Повне блокування відкидають три чверті громадян — це один із найвищих показників консенсусу в останні роки. Натомість ідея посилення контролю з боку правоохоронних органів знаходить підтримку більшості (59% «за» або «скоріше за», 41% проти).
Це фактично сигнал: українці не проти жорсткішої руки, якщо вона буде точковою — проти ботів, анонімних каналів зливу координат, координації диверсій тощо. Але масове відключення месенджера сприймається як удар по свободі слова та звичному способу життя в умовах війни.
Останній спусковий гачок — низка резонансних терактів і вбивств, де фігурували дані з Telegram-каналів. Після цього пролунали заяви від високопосадовців (зокрема з МВС та ОП) про необхідність «врегулювати» платформу. Технічно повне блокування в Україні малоймовірне (це визнають навіть у профільних відомствах), але можливі обмеження доступу до окремих каналів, обов’язкова верифікація адмінів чи співпраця з ДПІ вже обговорюються.
Опитування фіксує чіткий суспільний компроміс: Telegram потрібен, але не будь-якою ціною. Українці хочуть зберегти інструмент, який став невід’ємною частиною воєнного побуту, але водночас бажають, щоб держава мала важелі протидії зловживанням.
Питання тепер до влади: чи вдасться знайти золоту середину між безпекою та свободою, не викликавши масового обурення? Або ж чергова спроба «закрутити гайки» лише підживить популярність VPN і ще більше каналів з написом «ми переїхали сюди»?
Дані Соціологічної групи «Рейтинг» — однієї з найавторитетніших дослідницьких інституцій країни — показують: українське суспільство не готове віддавати Telegram без бою. Але й не проти, щоб хтось нарешті навів там порядок.