Україна 2026 року — це країна з однією інституцією, якій ще вірять. Решта — або мертві, або ненависні.
Опитування Центру Разумкова (31 січня — 4 лютого 2026, 1003 респонденти, телефонне, похибка ±3,2%) на замовлення Київського Безпекового Форуму малює картину тотального розвалу довіри до держави. ЗСУ тримають баланс +88,5% (57,4% «скоріше довіряють» + 36,9% «повністю»). ГУР — +63,4%, Нацгвардія — +59,4%, СБУ — +51,4%, прикордонники — +50,1%. Це все, що ще тримається на плаву — і то лише тому, що безпосередньо воює або захищає кордон.
А тепер подивіться вниз:
- Верховна Рада — баланс близько -65% (ще гірше, ніж -59,5% у вересні 2025).
- Уряд — -54% (погіршення з -47,7%).
- Політичні партії, суди, прокуратура, чиновники — класичний набір «не довіряють 70–80%».
Це не просто низькі рейтинги. Це вирок системі. Українці довіряють армії, яка воює кров’ю, і майже нікому з тих, хто сидить у Києві, роздає посади, пише закони та розпилює бюджет.
Чому так? Бо за чотири роки повномасштабної війни цивільна влада так і не довела, що вона щось варта. Корупція не зникла — вона просто стала війною за ресурси. Реформи? Імітація. Справедливість? Селективна. Економіка? Виживають ті, хто має доступ до держзамовлень або західної допомоги. Решта — або на фронті, або в бідності.
Найгірше — навіть НАБУ почало трохи відіграватися: баланс з -25,2% у вересні 2025 до -3,6% у лютому 2026. Але це крапля в морі. Антикорупційна система, яку роками будували на західні гроші, досі сприймається як частково своя, частково — як черговий інструмент для розборок еліт.
А що з зовнішнім світом? Тут ще болючіше.
- Позитивне ставлення до США впало на 17,3% за п’ять місяців — баланс лише +29,3%. Від «рятівників» до «ненадійних партнерів» — один крок.
- До НАТО — з +61,8% до +45%. Альянс, заради якого Україна пролила море крові, тепер викликає скепсис.
- Зате до Великої Британії та Канади ставлення зросло. Бо вони не обіцяють «перемогу за три дні», а просто дають те, що можуть.
І найгірше: мирні переговори (Україна + США + ЄС + РФ) оцінюють майже порівну — 50,1% негативно, 33,6% позитивно, 16,3% не знають. Тобто половина народу вважає, що їх зрадять, а інша половина ще сподівається. Це не єдність — це розкол.
Віра в перемогу над РФ зросла до 83,9% — гарно. Але це віра в ЗСУ, а не в Банкову чи в переговори. Люди вірять у тих, хто в окопах, а не в тих, хто в костюмах.
Висновок простий і жорсткий: в Україні 2026 року залишилася лише одна легітимна інституція — армія. Все інше — або паразитує на її крові, або вже давно дискредитоване. Якщо цивільна влада не зрозуміє, що її час спливає, і не почне радикально мінятися (а не імітувати), то після війни нас чекає не відновлення, а або новий Майдан, або повзуча втрата державності через тотальну недовіру.
ЗСУ — це не просто армія. Це останній стовп, на якому тримається віра в те, що Україна ще існує як держава. Якщо впаде довіра і до них — тоді все.