Одна з найефективніших і наймасштабніших програм військової допомоги Україні за останні два роки — чеська ініціатива закупівлі артилерійських боєприпасів — стикається з серйозним викликом на початку 2026 року. Високопоставлений військовий представник НАТО 11 лютого повідомив, що з запланованих на цей рік 5 мільярдів євро (≈5,95 млрд доларів США) донори наразі зобов’язалися надати лише 1,4 мільярда євро. Це становить приблизно 28 % від цільової суми, і це на тлі того, що січень ще навіть не завершився.

Чеська ініціатива (Czech-led Ammunition Initiative) стартувала на початку 2024 року як відповідь на критичний дефіцит артилерійських снарядів у Збройних Силах України. Прага взяла на себе роль координатора: шукає доступні боєприпаси по всьому світу (включаючи країни поза НАТО та ЄС — Південна Корея, Туреччина, Південна Африка, Індія та інші), укладає контракти, організовує логістику та доставку.

Фінансування програми — виключно донорське. Чехія виступає лише координатором, її власний внесок відносно невеликий (раніше — до 3 млрд чеських крон, тобто ≈145 млн доларів за весь період). Основні донори: Німеччина, Нідерланди, Данія, Канада, Норвегія, інші країни НАТО та партнери.

Результати попередніх років вражають:

• 2024 рік — ≈1,5 млн снарядів доставлено.
• 2025 рік — ≈1,8 млн снарядів (43 % від усіх боєприпасів, отриманих ЗСУ за рік; ≈70 % снарядів радянського калібру 152 мм).

Програма стала одним із найшвидших і найефективніших механізмів поповнення артилерійського парку України, особливо на тлі затримок з боку США та повільного нарощування виробництва в Європі.

За словами неназваного високопоставленого представника НАТО (Reuters, 11 лютого 2026):

• На глобальному ринку боєприпасів доступно снарядів на 16 мільярдів євро.
• План на 2026 рік — витратити щонайменше 5 млрд євро саме на постачання Україні (переважно великокаліберні артилерійські снаряди 155 мм і 152 мм).
• Зібрано зобов’язань донорів — 1,4 млрд євро (станом на середину лютого, тобто за перші 5–6 тижнів року).
• Оцінка НАТО: «Це хороший старт», збір коштів «йде доволі швидко», але брак фінансування очевидний.

Представник Альянсу закликав союзників збільшувати внески, адже ринок є, постачальники знайдені, контракти готові до підписання — бракує лише грошей.

Українські ЗМІ та аналітики вже використовують формулювання «ініціатива під загрозою», «серйозний дефіцит фінансування», «тріщить по швах». Основні причини:

1. Втома донорів та зміна пріоритетів — після трьох років повномасштабної війни в Європі зростає бюджетний тиск, інфляція, енергетична криза, політичні зміни (зокрема, у США після приходу нової адміністрації).
2. Зміна уряду в Чехії — попри те, що нова влада підтвердила продовження координації, власний фінансовий внесок Праги суттєво скоротився або став нульовим. Чехія тепер лише «майданчик» і координатор.
3. Відсутність єдиного фонду — немає автоматичного механізму фінансування. Кожна країна вирішує окремо, чи і скільки виділити в черговому бюджеті.
4. Конкуренція з іншими напрямками допомоги — значна частина ресурсів іде на ППО, дрони, бронетехніку, а не на «класичні» снаряди.

Водночас представники НАТО підкреслюють: програма не зупинена, не скасована, не провалилася. Збір коштів триває, і 1,4 млрд за січень–лютий — це вже суттєвий обсяг.

Якщо донори не збільшать внески до кінця року, реальні поставки в 2026-му можуть бути значно меншими за амбітні 5 млрд євро. Це означатиме:

• Зменшення інтенсивності артилерійського вогню ЗСУ (особливо важливо в умовах, коли росія продовжує отримувати снаряди з КНДР, Ірану та власного виробництва).
• Зростання тиску на інші джерела (виробництво в Україні, ЄС, США через PURL тощо).
• Ризик повернення до співвідношення пострілів 1:5–1:10 на користь росії в окремих ділянках фронту.

Позитивний сценарій — донори (особливо великі країни ЄС) активізують внески в березні–травні, і програма вийде на планові обсяги. НАТО вже фіксує «позитивні сигнали» з Праги та інших столиць.

Чеська ініціатива залишається одним із найефективніших інструментів військової допомоги Україні. Вона довела, що за наявності фінансування та політичної волі можна швидко знайти та доставити сотні тисяч снарядів навіть у розпал глобальної «снарядної посухи». Проте 2026 рік став першим серйозним тестом на стійкість цієї моделі: ринок є, снаряди є, логістика працює — бракує лише грошей.

Поки що ініціатива не «розвалилася», але справді «тріщить по швам». Усе залежить від того, чи знайдуть союзники додаткові мільярди в найближчі місяці. Для ЗСУ та всієї України це питання не абстрактної допомоги, а безпосередньо виживання на полі бою.