Київ, 28 листопада 2025 року – Уявіть: темний ранок урядового кварталу, де зазвичай панує тиша інтриг і закулісних угод, раптом розривається сиренами спецназу. Близько 10 детективів НАБУ та прокурорів САП, озброєних ордерами, прориваються крізь охорону, прямуючи прямим ходом до кабінету найвпливовішої людини в Україні – Андрія Єрмака, керівника Офісу президента. Це не голлівудський трилер, а реальність, зафіксована журналістами “Української правди” на фото та відео. Обшуки, які НАБУ офіційно підтвердило, – це не просто чергова “слідча дія”. Це удар по самій вершині влади, по чоловікові, якого давно називають “сірим кардиналом” Банкової, ткачем корупційних сіток, що оплутали від енергетики до оборони. У час, коли країна стікає кров’ю на фронті, чи нарешті верховенство права переможе мародерство еліт?
Все почалося о шостій ранку 28 листопада. Кореспондент “Української правди” першим помітив незвичайний рух: колона авто з номерами НАБУ та САП проникає на територію урядового кварталу. “Близько 10 співробітників, у тому числі спецназ, – без зайвих слів, з ордерами в руках”, – описує видання перші хвилини операції. Джерела в правоохоронних органах, які підтвердили ZN.UA та LB.ua, не приховували: ці обшуки спрямовані безпосередньо на Андрія Єрмака. “Слідчі дії санкціоновані і здійснюються в межах розслідування”, – сухо повідомило НАБУ у своєму Telegram-каналі, обіцяючи деталі “згодом”. Але що ховається за цією бюрократичною фразою?
Соціальні мережі вибухнули: нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк одразу написав у X (колишній Twitter): “НАБУ та САП проводять зранку обшуки у Андрія Єрмака”. Пости з хештегами #Єрмак #НАБУ #обшуки множаться, як гриби після дощу. Один з користувачів, @EuroMaydan, прямо звинувачує: “Єрмак – член злочинного угруповання Міндіча, з цим і обшуки”. А @gurfrog іронізує: “4:19 – Єрмак обіцяє не здавати території. 4:20 – НАБУ у його кабінеті”. Ця іронія гірка: всього за хвилини до рейду Єрмак давав інтерв’ю про “непереможність України”, а тепер його офіс перетворюється на арену антикорупційного бою.
“Українська правда” намагається отримати коментарі від НАБУ, але бюро мовчить, як партизан. Суспільне Новини цитує джерела: “Обшуки – у кабінеті Єрмака, без сумнівів”. Forbes.ua додає: операція триває, детективи виносять документи, комп’ютери та, ймовірно, ключові носії інформації. Це не раптовий спалах – це кульмінація.
Щоб зрозуміти масштаб, повернімося на три тижні назад. 10 листопада НАБУ оголосило про “операцію ‘Мідас'” – масштабну схему розкрадання в енергетичній сфері, яка, за даними слідства, коштувала державі $100 млн за 15 місяців. Затримані: бізнесмен Тимур Міндіч, близький соратник Зеленського та співвласник “Кварталу 95”, екс-міністр оборони Рустем Умєров, чинний міністр енергетики Герман Галущенко. Схема проста й цинічна: фіктивні контракти на постачання генераторів і обладнання для енергомереж, які мали рятувати Україну від російських обстрілів. Замість допомоги – мільйонні відкати, завищені ціни та імпорт з “сірих” джерел. Гроші, які мали йти на фронт, осідали в кишенях еліт.
Але “Мідас” – не локальний скандал. 25 листопада директор НАБУ Семен Кривонос чітко попередив: “Справа розширюватиметься, будуть нові підозри”. І ось вони – обшуки в Єрмака. За даними РБК-Україна, Єрмак підозрюється у впливі на ключові рішення: від схвалення тендерів до тиску на міністрів. Джерела LB.ua стверджують: Єрмак нібито координував “логістику” схеми, використовуючи свій кабінет як хаб для “дружніх” угод. Міндіч, за версією слідства, впливав на Галущенка та Умєрова через “дружні зв’язки” – а хто, як не Єрмак, тримає ці зв’язки в кулаці?
Ця справа – бомба під фундаментом влади. Умєров, якого звільнили 20 листопада після скандалу, нібито отримував вказівки напряму від Банкової. Зеленський тоді провів закриту зустріч із “слугами”, де, за словами джерел “Українських новин”, “відставки Єрмака не планується”. Але реальність наздогнала: 19 листопада спікер Стефанчук оголосив консультації в Раді щодо “енергетичного корупційного цунамі”. Тепер, з обшуками, ці слова звучать як епітафія режиму “нульової толерантності”.
Андрій Єрмак – не просто чиновник. З моменту призначення в 2020-му він став de facto правителем України: від Мінських угод до “формули Штайнмайера”, від призначень у Кабміні до контролю над ЗМІ. Критики називають його “українським Сулейманом” – чоловіком, який шепоче на вухо Зеленському, а руками рухає всю систему. Скандали? Їх сила-силенна: від сумнівних угод з Китаєм до “плівок” з олігархами. Але Єрмак завжди вислизав – як тінь.
Тепер “Мідас” розкриває карти. За даними Delo.ua, схема включала фіктивні фірми, пов’язані з оточенням президента, і тиск на “Нафтогаз” та “Енергоатом”. Єрмак, за версією слідства, не просто знав – він організовував. У час війни, коли енергосистема на межі колапсу через російські ракети, красти на генераторах – це не корупція, це зрада. “Мародерство під час повномасштабної агресії”, – як сказав би сам Зеленський. А президент? Його гучні заяви про “Конституцію на паузі” тепер контрастують з реальністю: чи НАБУ – це знак, що право перемагає, чи черговий виток “контрольованого хаосу”?
Політичні кола киплять. Опозиція, від “ЄС” до “Голосу”, вимагає негайних пояснень. “Це кінець епохи безкарності”, – пише в X @RomanKLGD. Навіть союзники Зеленського шепочуться: чи витримає “Слуга народу” удар? На тлі фронту, де солдати мерзнуть без світла, цей скандал – як постріл у спину.
Невже в Україні, попри всі пастки воєнного часу, верховенство права оживає? Зеленський обіцяв “невідворотне покарання” за корупцію, але слова розсипалися, як пісок. Тепер, з обшуками в Єрмака, виникає надія – або ілюзія. НАБУ, під керівництвом Кривоноса, демонструє незалежність: від арештів у МВС до рейдів у Міноборони. Але ризик реваншу високий: Банкова вміє маніпулювати, від “олігархічних” наративів до тиску на суди.
Ми, як журналісти, будемо стежити за кожним кроком: чи пред’являть підозру Єрмаку? Чи Зеленський підтримає “кадрові ротації”? Чи “Мідас” розростеться до повного аудиту влади? Одне ясно: цей ранок 28 листопада – поворотний. Корупція, що краде перемогу, мусить бути знищена. Бо в час, коли Росія б’є по наших мережах, наші ж еліти не можуть бути слабким ланкою. Україна заслуговує на чисту владу – не на тіні кардиналів.
Стаття оновлюватиметься за новими деталями. Джерела: Українська правда, LB.ua, РБК-Україна, ZN.UA та інші.