Ви виходите з пункту обміну валют, у кишені – пачка свіжих євро, а попереду – рутинний день у світі цифрових монет. Раптом чорний бус шипить гальмами, з нього вискакують фігурки в балаклавах, хапають вас за комір і шиплять: “ТЦК! Руки за спину!” Замість повістки – перцевий балон в обличчя, пластикові стяжки на зап’ястях і ультиматум: “Гроші або куля”. Це не сценарій голлівудського трилера, а реальна історія 32-річного харків’янина, якого група молодиків викрала, прикинувшись працівниками територіальних центрів комплектування. Результат? Майже 15 тисяч євро готівкою і 83 тисячі доларів, перекинуті на анонімний криптогаманець. Поліція вже розслідує, але питання зависає в повітрі: скільки таких “мобілізацій” на користь злодіїв ще чекає на українців у тіні війни?
Історія розгорнулася як класичний трилер з елементами локального колориту – Харківська область, де кожен блок-пост нагадує про фронт, а довіри до військової уніформи давно викликати іронію у суспільства. За словами начальника слідчого управління, зловмисники не просто імпровізували: вони готувалися. “Кілька днів слідкували за потерпілим, – розповідає слідчий. Напали біля пункту обміну валют, коли чоловік приїхав зняти готівку. Це не випадковість, а планомірна стежка за людиною, яка заробляє на крипто-операціях”.
Потерпілому, якому ледь минув тридцять два, не вперше гратися з волатильністю біткойна та альткойнів. Він надає послуги з торгівлі криптовалютою – той тип фрілансера, що живе в цифровому світі, де гроші перетікають через блокчейн швидше, ніж через банківські рахунки. Але цього разу його “портфель” став мішенню для реальних хижаків. Чорний бус – типовий для таких “операцій” транспорт, непомітний і швидкий – під’їхав орієнтовно вдень, коли вулиці Харкова ще пульсують повсякденним ритмом: сирени, черги в аптеках, дрони над головами.
Нападники не церемонилися. “Назвалися працівниками ТЦК, – уточнює слідчий, – а потім використали перцевий балон, наділи на руки потерпілого пластикові стяжки й заявили, що просто хочуть грошей”. Щоб жертва не чула їхніх розмов – і не запам’ятала акцентів чи імен – у вуха запхали навушники. Дві години моторошної поїздки: спочатку по заплутаних вулицях Харкова, де кожен поворот міг стати останнім, потім – виїзд за межі міста, через блок-пост. Охорона, звикла до військових колон і гуманітарки, не запідозрила нічого: фейкові “трубачі” з балаклавами – це ж “свої”. А далі – класичний сценарій залякування.
“Вивезли через блок-пост, а далі почали залякувати й бити”, – продовжує правоохоронець. Вимагали все: готівку з кишень, паролі від гаманців, перекази на невідомий крипто-адресу. Погрози чергувалися з ударами – кулаками, можливо, й не тільки. А кульмінація? Стрілянина в повітря, щоб підкреслити серйозність. “Після погроз і стрілянини потерпілий віддав їм майже 15 тисяч євро, які мав при собі, а також перевів 83 тисячі доларів”. Суму важко осягнути: це не просто заощадження, а, ймовірно, оборотний капітал крипто-трейдера. Загальна “здобич” – понад 100 тисяч доларів за курсом, еквівалент кількох іпотек чи річного бюджету середньої харківської родини.
Нарешті, коли гаманець спорожнів, “мобілізаторів” розтріпало совість – чи радше розрахунок. “Його відпустили – висадили з буса у Безлюдівці (селище Харківського району)”, – додає правоохоронець. Безлюдівка – тихе передмістя, де сосни шепочуть про спокій, а не про пекло викрадення. Потерпілому вдалося дістатися додому, звернутися в поліцію. Тепер справа в руках слідчих: чорний бус, балаклави, крипто-транзакції – все це ниточки для розкриття.
Ця історія – не просто злочин, а симптом глибшої кризи, яку викликало беззаконня з боку представників ТЦК та СП під “кришуванням” Нацполіції. Завдяки представникам ТЦК та правоохоронцям в нашій державі стало нормою, коли посеред вулиці люди в військовій формі викрадають та затовкують у бусик чоловіків. У Харкові, де війна дихає в потилицю, ТЦК стали символом – для когось обов’язку, для когось жаху, а для когось самим страшним в житті. Фейкові “повісточники” – явище не нове: з початку повномасштабного вторгнення фіксуються десятки випадків, коли шахраї ховаються за маскою влади. “Прикидаючись ТЦК” – це геніальний хід: хто опиратиметься “офіційним” у балаклавах на блок-посту? Але за цими масками – не бюрократи з печатками, а банда, що монетизує страх.
А крипто-аспект додає перцю. Потерпілому, як спеціалісту з операцій на ринку криптовалют, не довелося тягти валізи з готівкою: переказ на гаманець – справа хвилин. Блокчейн, що мав бути фортецею анонімності, тут став пасткою: транзакція незворотна, а відстежити її – завдання для кіберполіції. Скільки харківських IT-шників, фрілансерів і крипто-ентузіастів зараз ходять з “гарячими” гаманцями, не підозрюючи, що за ними стежать? “Вони знали, куди й коли йти, – підкреслює правоохоронець. – Це свідчить про підготовку, можливо, з інформаторами”.
Харків – місто-герой, але й місто вразливе. Блок-пости, що мали б фільтрувати загрози, іноді пропускають вовків у вівчарнях. Поліція закликає: перевіряйте документи, не довіряйте балаклавам, звертайтеся негайно. Але слова – це одне, а реальність – інше. У час, коли кожен другий харків’янин – потенційна мішень для “мобілізації” (справжньої чи фальшивої), така історія б’є по нервах.
Потерпілого, чиє ім’я поліція тримає в таємниці, чекає не лише терапія від травми, а і юридична битва. “Він співпрацює зі слідством, – запевняє правоохоронець. – Ми маємо записи транзакцій, опис буса, свідчення з камер”. ГУНП у Харківській області обіцяє: злочинці будуть знайдені. Але скільки часу? Уявіть: 32-річний чоловік, що будував бізнес на цифрі, тепер дивиться на екран телефону з тривогою. “Вони просто хотіли грошей”, – сказали йому нападники. А насправді – зруйнували довіру до світу, де гроші мали бути безпечними.
Ця справа – дзвіночок для всіх: в першу чергу для влади, далі для крипто-трейдерів і потім до звичайних харків’ян. У країні, де війна змушує ховати заощадження в біткойнах, а ТЦК – уособлювати долю, такі “операції” множаться. Поліція радить: носіть з собою мінімум готівки, використовуйте холодні гаманці, ігноруйте “балаклавних” без посвідчень. А владі – час посилити перевірки на блок-постах і боротися з фейками, що паразитують на страху.
Харків вистоїть – як завжди. Але історії на кшталт цієї нагадують: ворог не тільки на фронті. Іноді він ховається в чорному бусі, з перцевим балоном і жагою до крипти. Чи почуємо ми про арешти? Чекаємо. А поки – бережіться, харків’яни. Ваш наступний поворот може бути останнім.