Поки українські військові проливають кров на фронті, а Польща залишається одним з найнадійніших союзників, колишній співробітник українських спецслужб влаштував у Сохачеві під Варшавою справжню «фабрику» підроблених польських банкнот. Разом зі своєю дружиною-українкою він налагодив повноцінну виробничу лінію, яка штампувала фальшиві 500-злоті. Польська кіберполіція (CBZC) розгромила банду, але осадок залишився гіркий: це не просто злочин — це удар ножем у спину репутації України.
25 березня 2026 року Центральне бюро боротьби з кіберзлочинністю Польщі спільно з поліцейськими Вроцлава, Радома та Варшави затримало сім осіб. Серед них — ключовий фігурант: колишній офіцер українських спецслужб (розвідки/силових структур), який, за словами речника CBZC комісара Марціна Загурського, є самоуком, але володіє спеціальними знаннями в IT та електроніці. Саме він, за даними слідства, створив і запустив лінію виробництва фальшивок.
У квартирі подружжя в Сохачеві (операцію проводили за підтримки елітного контртерористичного підрозділу BOA) поліція вилучила повну виробничу лінію, відбитки банкнот номіналом 100 і 200 злотих, а також докази, що фальшивки номіналом 500 злотих уже були введені в обіг у районі Радома. Ще наприкінці 2025 року правоохоронці вилучили 76 підроблених банкнот по 500 злотих. Крім того, банда займалася відмиванням коштів і, за деякими даними, виробництвом наркотиків. У групі також фігурує громадянин Росії.
Чотирьох підозрюваних уже взяли під варту. За польським законодавством підробка валюти, участь в організованій злочинній групі та відмивання грошей караються до 25 років позбавлення волі.
Людина, яка колись присягала на вірність Україні, проходила спецпідготовку, мала доступ до державних таємниць і, ймовірно, до чутливих технологій, раптом стає головним фальшивомонетником у сусідній країні. Самоук? Знання IT та електроніки, які дозволили самостійно налаштувати «домашню фабрику» високого рівня якості? Це не випадковий злочинник. Це людина з системними навичками, які держава колись інвестувала в нього.
Де був контроль після звільнення? Чи проводяться в українських спецслужбах реальні «вихідні» перевірки? Чи існує система моніторингу колишніх офіцерів, які виїжджають за кордон і раптом починають «бізнес»? Або в СБУ вважають, що після звільнення людина автоматично стає «цивільною» і може робити що завгодно?
Цей скандал — не перший дзвіночок. Але він особливо болючий, бо відбувається саме в Польщі — країні, яка з перших днів повномасштабного вторгнення приймала мільйони українців, надавала зброю, прихищала біженців і закривала небо. Тепер польські громадяни бачать заголовки: «Українець, екс-офіцер спецслужб, штампував фальшиві злоті». Як це вплине на ставлення звичайних поляків до українців? На підтримку в Європі? На довіру до наших спецслужб?
Польща — не бананова республіка, де можна тихо «заробити». Це ключовий логістичний хаб для допомоги Україні, головний лобіст у ЄС і НАТО. Кожен такий скандал з українцями (особливо з «екс-спецслужбами») дає російській пропаганді готовий матеріал: «Ось хто ваші “партнери” — корупціонери та фальшивомонетники».
А що робить українська влада? Мовчить. Станом на сьогодні жодного офіційного коментаря від СБУ, Офісу Президента чи МЗС щодо цього арешту немає. Ні «ми співпрацюємо зі слідством», ні «проводимо внутрішню перевірку». Просто тиша. Як завжди, коли йдеться про гниль усередині системи.
Це той самий підхід, що й з корупцією в ТЦК, де «татусь», позбавлений прав 20 років тому, отримує мільйон за «зниклого» сина. Система не хоче чистити себе. Вона просто реагує, коли вже гримить за кордоном.
Час ставити жорсткі питання
- Скільки ще «колишніх» з українською розвідкою та СБУ зараз «самоучками» займаються сумнівним бізнесом у Європі?
- Чи є в спецслужбах реальний реєстр і контроль за людьми, які мали доступ до секретів?
- Чому людина з такими знаннями (IT, електроніка) не була переорієнтована на корисну роботу для оборони, а опинилася на вулиці й пішла в кримінал?
- І головне: коли нарешті СБУ проведе справжню внутрішню чистку, а не імітацію?
Поки що замість відповідей — черговий скандал, який ми самі собі влаштували. І який тепер доводиться «розгрібати» польським правоохоронцям.
Це не просто кримінальна справа. Це системна проблема: держава, яка воює за виживання, не може дозволити собі, щоб її колишні офіцери розвідки перетворювалися на фабрикантів фальшивих грошей у сусідній країні. Бо кожен такий арешт — це не лише втрачені злоті. Це втрачена довіра. А без довіри союзників перемоги не буває.