Поки високопоставлені посадовці Служби безпеки України публічно б’ють себе в груди і розповідають про «викорінення корупції», насправді вони просто змушені реагувати, коли журналісти вже все викрили. Сьогоднішнє затримання — це не перемога внутрішньої безпеки, а черговий доказ: без медіа СБУ продовжувала б спокійно «закривати справи» за гроші.

За інформацією ЗМІ, два високопоставлені співробітники СБУ (один з яких — з центрального апарату) через перевіреного посередника вимагали від керівника монополіста бурштинового ринку Рівненщини 620 тисяч доларів США. За ці гроші обіцяли «поховати» кримінальне провадження, яке раніше сами ж і відкрили проти компанії. Класична схема: спочатку тиснуть, потім пропонують «вирішити питання».

І що ж? СБУ святкує «успіх». Т.в.о. голови СБУ Євгеній Хмара вже видав чергову порцію пафосу: «Ми продовжуємо викорінювати будь-які корупційні прояви… Сьогоднішнє затримання це лише підтверджує». Затримали, до речі, «на гарячому» — під час передачі першого траншу понад 270 тисяч доларів. Гарно звучить. Але є одне «але».

Це вже давно не виняток, а норма. Журналісти та розслідувачі рік за роком фіксують: СБУ починає «самоочищатися» лише тоді, коли справа потрапляє в публічний простір. До того — тиша. Скільки таких «схем» закрито без зайвих свідків і без журналістів? Скільки мільйонів уже осіло в кишенях «борців з корупцією», про які ми ніколи не дізнаємося? Питання риторичне, але дуже неприємне.

Особливо цинічно це виглядає на тлі бурштинового бізнесу. Рівненщина — це не просто регіон. Це територія, де монополісти давно зжилися з силовиками, а кримінальні провадження використовуються як інструмент тиску та «доєння». СБУ, яка мала б захищати державу, замість цього перетворилася на ще одного учасника ринку «послуг з закриття справ».

Затримали трьох — двох організаторів і посередника. Чудово. Але це не «очищення системи». Це косметичний ремонт, який роблять лише після того, як хтось із журналістів уже сфотографував тріщини на фасаді. І поки СБУ буде продовжувати реагувати виключно на публічний скандал, а не на внутрішні сигнали, всі ці гучні заяви Хмари залишаться просто черговим піаром.

Скільки ще таких «самоочищень» нам доведеться побачити, перш ніж хтось нарешті визнає: проблема не в «окремих посадовцях», а в самій системі, яка дозволяє високопоставленим силовикам торгувати державними справами, як на базарі?

Поки що відповідь очевидна: стільки, скільки журналісти продовжуватимуть копати. Бо без нас СБУ «очищається» тільки в звітах для президента.