У час, коли українські воїни на передовій ризикують життям щосекунди, хтось у тилу вирішив нажитися на їхній крові. Офіс Генерального прокурора спільно з Державним бюро розслідувань викрили масштабну корупційну схему в оборонних закупівлях, яка не просто вкрала мільярди з бюджету, а й поставила під пряму загрозу життя захисників України. Приватна компанія, яка ніколи раніше не займалася виробництвом зброї, уклала п’ять контрактів з Міністерством оборони на постачання протипіхотних та протитанкових мін — і замість надійних боєприпасів ЗСУ отримали небезпечний металобрухт, а значна частина авансів просто зникла в кишенях ділків.

За попередніми оцінками слідства, держава втратила 2,994 мільярда гривень. З цієї суми:

• 571,3 мільйона гривень — через постачання абсолютно непридатних мін, які не тільки не спрацьовують, а й становлять смертельну небезпеку для самих українських військових;
• 2,423 мільярда гривень — через банальне привласнення передоплати, коли контракти залишилися на папері, а боєприпаси так і не з’явилися на складах.

Контракти на загальну суму понад 10 мільярдів гривень були укладені з Департаментом військово-технічної політики Міноборони, Агенцією оборонних закупівель та Командуванням Сил логістики ЗСУ. Йдеться про міни серій ПВП-50, ПВП-200 (протипіхотні) та МПТ-23П2 (протитанкові) — боєприпаси, від яких безпосередньо залежить ефективність оборони та життя саперів і піхотинців.

Судові експертизи, включно з фізико-хімічними дослідженнями вибухових речовин, випробуваннями та комплексними висновками, підтвердили жахливу реальність: поставлені міни не відповідають технічним умовам. У них виявлено критичні дефекти — відмови в ініціюванні вибуху, недостатня кількість вибухівки в корпусі, відсутність заявлених дивовижний властивостей. Іншими словами, ці “боєприпаси” або взагалі не вибухають, або роблять це непередбачувано, наражаючи на ризик українських бійців.

Але найцинічніше — це те, як схема працювала від початку. Щоб отримати багатомільярдні контракти, фігуранти імітували фінансову стабільність компанії: “проганяли” гроші між підконтрольними фірмами, створюючи видимість надійного постачальника. До тендерної документації додали підроблені конструкторські та технічні документи на міни. Аванси на мільярди гривень надійшли на рахунки — і значна частина просто розчинилася через фіктивні операції, депозити та виведення на сторонні фірми.

Наразі слідство оголосило підозри 10 особам. Серед них — керівники та бухгалтери компанії-постачальника, керівник підприємства-співвиконавця, а також посадовці військових представництв, які мали контролювати якість і прийомку. Чотирьох уже затримали, щодо них готуються клопотання про арешт із можливими заставами до пів мільярда гривень. Підозри кваліфіковано за тяжкими статтями: створення злочинної організації, привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, відмивання коштів та службову недбалість.

Ця справа — не просто черговий корупційний скандал. У контексті повномасштабної війни постачання непридатних боєприпасів на фронт межує з диверсією. Кожен неспрацьований вибух — це потенційно втрачена позиція, поранений чи загиблий воїн. Кожен вкрадений мільярд — це снаряди, дрони, броня, яких бракує на передовій. Поки ЗСУ стримують агресора в нелюдських умовах, такі “ділки” в тилу підрізають оборону зсередини.

Суспільство вимагає не лише покарання винних, а й системних змін: жорсткішого контролю за оборонними закупівлями, прозорості тендерів і реальної відповідальності посадовців Міноборони. Бо в війні за виживання нації немає місця для зради — ні на фронті, ні в тилу.

Джерела: Офіс Генерального прокурора України, Державне бюро розслідувань, повідомлення в ЗМІ від 9 січня 2026 року. Розслідування триває.